Оптимізація лабораторно-інструментальної діагностики хронічного рецидивуючого панкреатиту - Автореферат

Причому прогнозується зростання захворюваності гастроентерологічною патологією, що зумовлює актуальність пошуку і використання ефективних методів її діагностики і лікування (Є.М. За даними Республіканського Центру статистики в Україні різною патологією ПЗ в 1998 році страждало понад 370 тисяч осіб, причому лише в тому ж році їх кількість збільшилась на 51 тисячу осіб порівняно з 1997 роком. Захворюваність патологією ПЗ в Україні складає 101,3 випадки на 100 тисяч населення, а розповсюдженість - 739,1 випадків на 100 тисяч населення. Серед захворювань ПЗ особливе місце займає хронічний рецидивуючий панкреатит (ХРП) (Т.М. Дисертаційна робота виконувалась відповідно до основного плану НДР Донецького державного медичного університету і являє собою фрагмент трьох НДР: "Вивчити можливості використання внутрішньовенного лазерного опромінення крові та ентеросорбентів у лікуванні хворих на хронічний рецидивуючий панкреатит"(№ держреєстрації 0193V034223), "Імунологічні аспекти патогенезу, клініки, перебігу та лікування основних форм хронічного панкреатиту" (№ держреєстрації 0196V009525), "Патогенетичні аспекти лікування хворих на хронічний рецидивуючий панкреатит інгібіторами протеолітичних та ліполітичного ферментів" (№ держреєстрації 0197V018396).У 24 хворих діагностовано первинний ХРП (18,5 % випадків), який у 18 хворих був алкогольним, у одного хворого - травматичним, у 4 - ідіопатичним. У решти 106 хворих (81,5 % випадків) ХРП був вторинним і розвинувся внаслідок інших захворювань органів травного тракту: у 46 хворих на фоні патології гепатобіліарної системи, у 56 хворих причиною ХРП була патологія гастродуоденальної зони (хронічний гастродуоденіт, виразкова хвороба шлунку, дванадцятипалої кишки, стан після резекції шлунку); рідше причиною ХРП були хронічні коліти - у 4 хворих. Клініка ХРП складалась із больового синдрому, який мав місце в усіх хворих, диспепсичного синдрому - у 118 хворих (90,7 % випадків), проявів зовнішньосекреторної недостатності ПЗ - у 42 хворих (32,3 %), зниження її ендокринної функції - у 5 хворих (3,8 %), ознак здавлювання сусідніх органів, тобто порушення відтоку жовчі - у 6 хворих (4,6 %), проявів інтоксикації - у 23 хворих (17,7 %), алергії - у 39 хворих (30,0 %). При пальпації органів черевної порожнини в усіх хворих на ХРП визначалась хворобливість у проекції ПЗ, у 8 хворих пальпувалась ПЗ у вигляді попереково розташованого тяжа, у 23 хворих була хворобливість у зоні Шоффара, у 18 хворих - хворобливість у зоні М. Губергриця-Скульського. Обстежені також 32 хворих на інші захворювання, не маючих клінічних, лабораторних та інструментальних ознак патології ПЗ (група порівняння): 5 з них страждали на жовчнокамяну хворобу, 4 - на безкамяний холецистит, 3 - на хронічний гепатит, 2 - на цироз печінки, 1 - на рак товстої кишки, 3 - на хронічний гастродуоденіт, 4 - на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки, 3 - на виразкову хворобу шлунку, 3 - на хронічний коліт, 4 - на хронічну ниркову недостатність II-III ступеня внаслідок гломерулонефриту.Ці дослідження недостатньо інформативні при хронічному рецидивуючому панкреатиті: гіперамілаземія визначається в 4,6 %, гіперамілазурія - в 10,8 %, гіперліпаземія - в 9,2 %, зміна показників зондового дослідження підшлункової залози - в 68 % випадків; чутливість сонографії складала 72 %. Гастродуоденальний зонд оригінальної конструкції є простим для виготовлення, якісно функціонуючим, технічно удосконаленим, економічним порівняно з розробленими іншими авторами гастродуоденальними зондами, засобом отримання дуоденального вмісту з метою оцінки зовнішньосекреторної функції підшлункової залози, що дозволяє отримати інформативні результати дослідження. Врахування розроблених показників ультразвукових гістограм підшлункової залози (показника однорідності, гістографічного коєфіціенту) підвищує якість сонографічної діагностики хронічного рецидивуючого панкреатиту. Оптимізовані лабораторні та інструментальні (УЗД, дуоденальне зондування) методи дослідження дозволяють підвищити інформативність традиційних способів діагностики хронічного рецидивуючого панкреатиту без збільшення їх вартості та складності. Врахування результатів удосконалених методів діагностики хронічного рецидивуючого панкреатиту при виборі тактики лікування дозволяє підвищити його ефективність, що веде до скорочення строку купірування загострення.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ