Оптимізація лікування посттравматичного гемофтальма - Автореферат

Вітректомія при посттравматичному гемофтальмі може ускладнюватись розвитком післяопераційного регматогенного відшарування сітківки в 8-78% (Быков В.П., Гундорова Р.А., Сережин И.Н., 2007; Miyake Y., Ando F., 1983; Hutton W.L., Fuller D.G., 1984). Враховуючи те, що вітреальні геморагії є крайнім варіантом порушення проникності гематоофтальмічного барєру (Charteries D.G., Hiscott P., Grierson I., 1992), і порожнина скловидного тіла може ставати своєрідним депо імунних клітин, імуноглобулінів та специфічних аутоантитіл, а з боку організму можуть розвиватися аутоімунні реакції (Бездетко П.А., Коваленко Ю.В., 2003; Сергиенко А.Н., 2009; Charteries D.G., 1995), то можливим є припущення, що фіброзна організація вітреальних крововиливів є імунозалежним процесом з аутоімунним компонентом. Це обумовлює доцільність розробки методів прогнозування резорбції та фіброзної організації посттравматичного гемофтальма, а також попередження розвитку відшарування сітківки після вітректомії, чому й присвячена дана робота. Філатова АМН України" "Розробити оптимальну тактику вітреоретинальних втручань при травматичних пошкодженнях ока, що супроводжуються гемофтальмом, а також відшаруванням сітківки" (2002-2004 р., № держ. реєстрації 0102U002743) і "Вивчити ефективність медичної реабілітації хворих з повним травматичним вивихом кришталика в шкловидне тіло шляхом застосування інтраокулярної корекції після вітректомії" (2005-2007 р., № держ. реєстрації 0105U000880), у яких здобувач була співвиконавцем. Розроблена математична модель індивідуального прогнозування імовірності фіброзної організації посттравматичного гемофтальма, яка полягає в тому, що при наявності локального прилягання скловидного тіла до сітківки (за даними ультразвукового дослідження) та підвищенні в периферичній крові відносного вмісту CD5 і фагоцитарних клітин вище 17% і 70% відповідно, імовірність доопераційної діагностики фіброзної організації посттравматичного гемофтальма становить 97% (патент України №48865, 12.04.2010 р., Бюл.В другу групу ввійшли 19 пацієнтів (19 очей) без гемофтальма, яким ВЕ проводилась з приводу видалення вивихнутого в скловидне тіло (СТ) кришталика. Четверту групу склали 12 пацієнтів (12 очей) з гемофтальмом і відшаруванням сітківки (ВС) та проліферативною вітреоретинопатією (в 4 випадках з початковою субатрофією очного яблука), яким проводилась ВЕ з усуненням ВС. Відповідно до міжнародної класифікації термінології травм ока (Kuhn F. et al., 1996) 1 і 4 групи склали переважно хворі з відкритою травмою ока (68% і 83% відповідно), 2 і 3 групи (95% і 80%) - із закритою травмою. Довжина рани 3 мм і більше в 4 групі спостерігалася у всіх 83% хворих з відкритою травмою, в 1 групі - в 52% хворих, в 3 групі - тільки в 5% випадків. В 1 групі гемофтальм обємом більше 1/3 СТ спостерігався в 87% хворих; в 3 групі - до 1/3 СТ в 55,0% випадків, в 4 групі - більше 2/3 СТ в 75,0% випадків.Крововилив у скловидне тіло є найбільш частим ускладненням травми ока (до 58% при закритій травмі й до 78% при відкритій) і основним стимулом внутрішньоочної клітинної проліферації, що обумовлює несприятливі наслідки лікування. Фіброзна організація посттравматичного гемофтальма характеризується активацією аутоімунних процесів в організмі, що виражається підвищенням в периферичній крові рівня сенсибілізації організму до антигенів судинної оболонки на 27% і відносного вмісту CD5 на 19%, а також активацією неспецифічних імунних реакцій, що виражається підвищенням вмісту фагоцитарних клітин на 17%. Розроблена математична модель індивідуального прогнозу імовірності фіброзної організації посттравматичного гемофтальма, яка полягає в тому, що в разі локального прилягання скловидного тіла до сітківки за даними ультразвукового дослідження та підвищенні в периферичній крові відносного вмісту CD5 і фагоцитарних клітин вище 17% і 70% відповідно, імовірність доопераційної діагностики фіброзної організації посттравматичного гемофтальма становить 97%.

2. Основний зміст роботи