Оптимізація лікування негоспітальної пневмонії у хворих із факторами ризику - Автореферат

Поглибились знання з питань епідеміології респіраторних інфекцій, встановлені тенденції розвитку антибіотикорезистентності, зявились нові методи діагностики пневмонії, розроблені та широко застосовуються критерії оцінки факторів ризику несприятливого перебігу негоспітальної пневмонії (НП) у дорослих (Фещенко Ю.І. та співавт., 2001, 2003). Фещенко (2005) захворюваність на пневмонію серед дорослого населення за 2004 і 2005 рр. складала відповідно 402,5 і 427,0, смертність - 12,8 і 13,0 на 100 тис. населення, летальність - 1,14 і 1,21%, непрацездатність, зумовлена пневмонією, становить 9,3 дня на 100 працюючих, а її середня тривалість - 19,9 дня (Фещенко Ю.І., Дзюблик О.Я., Мухін О.О., 2005). Розробити ефективну, безпечну терапію негоспітальної пневмонії у хворих із факторами ризику з включенням антибактеріальних препаратів, а саме, респіраторних фторхінолонів (левофлоксацин) у вигляді ступінчастої терапії та протизапальних засобів із локальною дією на респіраторний апарат (фенспірид). У хворих на негоспітальну пневмонію з факторами ризику встановлена більш виражена дисфункція в імунологічному статусі, ніж у хворих без факторів ризику, що проявилось в депресії Т-системи імунітету, а саме, зниженні загальної кількості Т-лімфоцитів (CD3 ), їх функціональної активності, особливо у хворих із наркоманією, у яких ці показники були найнижчими, а також супроводжувались суттєвим зниженням Т-супресорів (CD8 ). Виявлені зміни цитокінового профілю за даними вмісту ІЛ-1в, ФНП-б та ІФ-г, а саме, їх підвищення, у хворих на негоспітальну пневмонію з факторами ризику у порівнянні з таким у хворих без факторів ризику, особливо у хворих із наркоманією, що може бути обумовлено більш вираженим імунно-запальним процесом.З метою оцінки ефективності запровадженої терапії всі хворі були розподілені на 5 груп: I група (контрольна) Ї 36 хворих на НП без факторів ризику, які отримували цефтриаксон у дозі 2,0 в/м 1 раз на добу та мідекаміцин у дозі 400 мг 3 рази на добу; Аналіз імунного стану хворих на негоспітальну пневмонію обох підгруп, тобто, і у хворих які зловживали алкоголем, палили та мали в анамнезі вірусний гепатит B або C (Й підгрупа) і у хворих, які вживали наркотики, палили та мали в анамнезі вірусний гепатит B або C (ЙЙ підгрупа) показав, що суттєвої відмінності в середній загальній кількості лімфоцитів не спостерігалось у порівнянні з показниками хворих на НП без факторів ризику, а у хворих Й підгрупи також і з контролем (здорові особи). Загальна кількість Т - лімфоцитів (CD3 ) у хворих із факторами ризику обох підгруп (54,06±2,43) % була значно нижчою (р <0,05) у порівнянні з контролем (67,7±5,6) %, а у хворих ЙЙ підгрупи - найнижчою (48,01±2,31) %, тобто, і у порівнянні з показниками хворих на НП без факторів ризику (53,91±2,12) %, і з факторами ризику Й підгрупи (58,61±2,11) %. Функціональна активність Т-лімфоцитів у хворих з факторами ризику (44,86 ± 2,86) %, була значно нижчою (р <0,05) ніж у хворих без факторів ризику (60,33±0,65) %, а у хворих ЙЙ підгрупи (41,71 ± 2,99) % вона була достовірно (р<0,05) зниженою і у порівнянні з контролем (57,1 ± 4,9) % і з показниками хворих Й підгрупи (50,72±2,5) %, тобто, найнижчою. Показники функціональної активності В-лімфоцитів у хворих на НП з факторами ризику (59,43±2,53) % були підвищеними (р <0,05) і у порівнянні з показниками хворих без факторів ризику (53,75±0,71) % і з контролем (42,3 ± 3,6) %, а у хворих із факторами ризику ЙЙ підгрупи (62,61 ± 2,65) % вони були найвищими, також, у порівнянні і з показниками Й підгрупи (54,14±2,40) %.У хворих на негоспітальну пневмонію з факторами ризику (зловживання алкоголем, табакокуріння, патологія печінки) у порівнянні з хворими без таких факторів, виявлено більш тяжкий перебіг із вираженим інтоксикаційним синдромом, який супроводжувався суттєвим підвищенням показників активності запального процесу (ШОЕ, СР білок, лейкоцитоз, анемія), переважно у осіб молодого віку чоловічої статі. У хворих на негоспітальну пневмонію з факторами ризику встановлена більш виражена дисфункція в імунологічному статусі, ніж у хворих без факторів ризику, що проявилось в депресії Т-системи імунітету, а саме, зниженні загальної кількості Т-лімфоцитів (CD3 ), їх функціональної активності, а також суттєвим зниженням Т-супресорів (CD8 ). Зміни в В-системі імунітету проявились суттєвим підвищенням функціональної активності В-лімфоцитів у хворих із наркоманією в порівнянні з хворими без факторів ризику. У хворих на негоспітальну пневмонію з факторами ризику частіше виявлялись низькомолекулярні фізіологічно активні речовини Y фракції з молекулярною масою нижче 200 D за даними високоефективної рідинної хроматографії у порівнянні з хворими без факторів ризику. Традиційна терапія (цефтриаксоном та мідекаміцином) у хворих на негоспітальну пневмонію з факторами ризику (зловживання алкоголем, табакокуріння, патологія печінки) призводило до клінічного одужання за 18,9 ± 2,2 дня проти 14,5 ± 1,2 дня у хворих без факторів ризику, без нормалізації змінених імуно

Основний зміст роботи