Оптимізація лікування хворих на хронічний червоний вовчак з урахуванням клініко-морфологічних змін та оцінки вегетативного стану - Автореферат

Однак дотепер не вивчено мікроциркуляторні порушення в дермі в хворих на ХЧВ, хоча відновлення порушеного метаболізму в шкірі і попередження тканинної і застійної гіпоксії при усіх формах ХЧВ є значущою практичною задачею. До цього часу бракувало робіт, присвячених дослідженню симпатичного і парасимпатичного тонусу та визначенню вегетативного стану в хворих на ХЧВ, хоча прості, доступні і неінвазивні методи вивчення варіабельності серцевого ритму (ВСР), що відбивають стан різних рівнів регуляції (гуморальної, ендокринної, вегетативної і центральної кіркової), можуть не тільки розкрити незясовані питання патогенезу дерматозу, але і сприяти визначенню прогнозу й ефективності терапії [Коркушко О.В. і співавт., 1999; Яблучанский М.І. і співавт., 2000; Massin M.M. et al., 2000]. Мета дослідження: підвищення ефективності лікування хворих на ХЧВ шляхом застосування препаратів, здатних поліпшувати тканинний метаболізм (актовегін, мілдронат) і системних поліензимів (СПЕ) на підставі вивчення клініко-морфологічних змін шкіри й оцінки вегетативного статусу хворого. Визначити стан вегетативного статусу в хворих на ХЧВ у порівнянні з такими в хворих на СЧВ і здорових осіб за показниками часових і частотних характеристик ВСР до і після лікування. Розробити, обґрунтувати і впровадити в практику охорони здоровя комплексний спосіб лікування хворих на різні форми ХЧВ із застосуванням препаратів, що поліпшують тканинний метаболізм (актовегін, мілдронат) і СПЕ.Матеріалом для дослідження послужили спостереження за 159 хворими, серед яких 32 пацієнта з ЛІШ і 127 з різними формами ХЧВ, у тому числі 88 - з дискоїдним червоним вовчаком (ДЧВ), 23 - з дисемінованим червоним вовчаком (ДМЧВ), 16 - з відцентровою еритемою Бієтта (ВЕБ). На підставі вивчення катамнезу 96 історій хвороб пацієнтів із СЧВ, які перебували на лікуванні в ревматологічному відділенні ДОКТМО в період з 1999 по 2001 р.р., був проведений порівняльний аналіз клінічних проявів уражень шкіри при ХЧВ і СЧВ. Досліджували параметри ВСР з оцінкою показників: частоти серцевих скорочень (HR); середньої тривалості серцевого циклу (MHCL); стандартного відхилення тривалості серцевого циклу (SDNN); варіації тривалості серцевого циклу (Var); загальної потужності енергетичного спектра нейрогуморальної регуляції (ТР); потужності енергетичного спектра гуморальної ланки нейрогуморальної регуляції (VLF); потужності енергетичного спектра симпатичної ланки вегетативної нервової регуляції (LF); потужності енергетичного спектра парасимпатичної ланки вегетативної нервової регуляції (HF); симпатовагального балансу (LF/HF) [Писарук О.В., 1996; Мачерет Е.Л. і співавт., 2000; Яблучанський М.І., 2001]. Для оцінки параметрів ВСР скористалися сучасним статистичним методом нейросітьового аналізу [Казаков В.М. і співавт., 2001] з побудовою моделі - предиктора перебігу ЧВ, що базується на параметрах ВСР 5-ти груп порівняння: 10 хворих на СЧВ, 20 хворих на ДЧВ до лікування (група ДЧВ-0), 10 хворих на ДЧВ після традиційного (ДЧВ-1) і 10 хворих на ДЧВ після розробленого методу лікування (ДЧВ-2) і 10 здорових добровольців. У залежності від методу лікування, хворих було розбито на 4 групи: 1 група (30 пацієнтів) - одержували загальноприйняте лікування; 2 група (40 пацієнтів) - базисну терапію амінохінолонами поєднували із застосуванням актовегіну та мілдронату; 3 група (42 пацієнти) - базисну терапію амінохінолонами сполучили із застосуванням препаратів СПЕ; 4 група (15 пацієнтів) - одержували комплексне лікування із застосуванням, поряд з амінохінолонами, актовегіну, мілдронату і СПЕ.У дисертації подано теоретичне узагальнення і нове рішення наукової задачі, що полягає в підвищенні ефективності терапії хворих на хронічний червоний вовчак шляхом розробки комплексного методу лікування з використанням препаратів, здатних поліпшувати тканинний метаболізм (актовегін, мілдронат, СПЕ), на підставі виявлених структурних і мікрогемоциркуляторних змін у дермі і порушень стану вегетативної регуляції. Завдяки морфологічним, у тому числі морфометричним методам дослідження в хворих на ХЧВ установлено значні структурні і мікрогемоциркуляторні порушення в дермі, що виявляються збільшенням питомого обєму судинного русла (Vv) у 2,9 рази, зовнішнього діаметра судин (Dv) у 1,5 рази, зниженням співвідношення зовнішнього діаметра судин до товщини судинної стінки (Dv/Hv) в 1,25 рази (р<0,05); виявлено позитивну залежність між питомою густиною інфільтрату й обємом судинного русла, що свідчить про трофічні зміни в дермі, застійну і тканинну гіпоксію, яка підтримує хронічний рецидивуючий перебіг дерматозу. Побудовано MLP (multilayer perceptron) нейросітьову модель прогнозування перебігу червоного вовчака на основі 8 найбільш значущих параметрів ВСР: часових VAR, SDNN у базальному положенні, SDNN при пробі з модуляцією дихання, SDNN в активному тілт-тесті і частотних показниках спектра серцевого ритму LF, TP у базальному положенні, ТР при пробі з модуляцією дихання, LF в активному тілт-тесті.

Основний зміст роботи