Оптимізація лікування хворих на бронхіальну астму середньої тяжкості із застосуванням акустичного вібромасажу легень - Автореферат

В Україні нові досягнення в діагностиці та лікуванні хворих на бронхіальну астму призвели до перегляду існуючих положень і, згідно з матеріалами «Глобальної ініціативи з астми» (Global Initiative for Asthma) 2006 року, знайшли своє відображення у Наказі МОЗ України № 128 від 19.03.2007 «Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю “Пульмонологія”». У звязку з цим виникає необхідність в оптимізації лікування хворих на бронхіальну астму, що спрямована на підвищення ефективності проведеної терапії та в цілому - покращання якості життя пацієнтів. 2. ?2-агоністів короткої дії у хворих на бронхіальну астму середньотяжкого перебігу при застосуванні акустичного вібромасажу легень та провести порівняння із ефективністю загальноприйнятої базисної медикаментозної терапії. Оцінити якість життя хворих на бронхіальну астму середньотяжкого перебігу при використанні акустичного вібромасажу легень та пацієнтів, які отримують тільки препарати базисної медикаментозної терапії. Оцінити віддалені результати досягнення астма-контролю у хворих на бронхіальну астму середньотяжкого перебігу при використанні акустичного вібромасажу легень та при застосуванні тільки препаратів базисної медикаментозної терапії.Потім пацієнти отримували ?2-агоніст короткої дії сальбутамол по 100 мкг через кожні 20 хвилин протягом першої години й при доброму ефекті терапії продовжували застосовувати інгаляційний ?2-агоніст короткої дії по 2-4 вдихи кожні 3-4 години протягом 24-48 годин. При неповній відповіді на тлі продовження інгаляційного ?2-агоніста короткої дії (6-10 вдихів кожні 1-2 години) хворі отримували оральні глюкокортикостероїди (0,5-1 мг/кг преднізолона, інгаляційні холінолітики (тіотропіуму бромід по 18 мкг/добу або комбіновані форми інгаляційного холінолітика з інгаляційним ?2-агоністом короткої дії), після чого застосовували інгаляційний глюкокортикостероїдний препарат - бекламетазону діпропіонат по 500 мкг із повторним прийомом у вечірній час у такій же дозі. У хворих обох груп до та після проведеного лікування використовували загальний астма-рахунок (у балах), який включав кількість нічних, денних симптомів захворювання, ранкової скутості, кашлю; оцінювали клініко-рентгенологічні, лабораторні дані та показники функції зовнішнього дихання (життєва ємність легень, форсована життєва ємність легень, обєм форсованого видиху за першу секунду, індекс Тіффно, максимальна обємна швидкість видиху 25 %, 50 % та 75 % життєвої ємності легень. Так, до лікування у хворих основної групи загальний астма-рахунок становив (17,5 ± 0,3) балів, на 3-ю добу від початку обстеження та лікування - (8,8 ± 0,5) балів, а на 10-у добу - (8,0 ± 0,4) балів, в той час, коли у хворих групи порівняння загальний астма-рахунок складав (17,5 ± 0,3) балів, на 3-ю добу - (14,2 ± 0,2) балів, на 10-у добу - (11,3 ± 0,8) балів.У дисертації представлено теоретичне обґрунтування і результати вивчення ефективності застосування акустичного вібромасажу легень як доповнення до стандартної терапії у хворих на середньотяжку бронхіальну астму, вперше вивчено вплив представлених схем лікування на динаміку клінічних проявів, стан функції зовнішнього дихання, реологічні властивості й цитологічний склад харкотиння та якість життя пацієнтів. 10-денний курс акустичного вібромасажу легень на фоні базисної медикаментозної терапії у хворих із загостренням середньотяжкої бронхіальної астми приводить до зменшення клінічних проявів захворювання: у хворих основної групи загальний астма-рахунок статистично достовірно (р<0,05) зменшився на (9,6 ± 0,5) балів, у хворих групи порівняння - на (6,6 ± 0,8) балів, статистично достовірно (р<0,05) зменшує потребу у використанні ?2-агоністів короткої дії (на 10-у добу частота використання сальбутамолу в хворих основної групи зменшилась у 3,5 рази до (3,6 ± 0,2) раза на добу, у хворих групи порівняння - у 2,2 раза в порівнянні з вихідними даними до (5,2 ± 0,1) раза на добу). Найбільш виразною була динаміка показника обєму форсованого видиху за першу секунду: у результаті 10-денного курсу акустичного вібромасажу легень на тлі медикаментозної терапії у хворих основної групи він збільшився на (24,5 ± 0,8) %, у той час, коли у осіб групи порівняння цей показник зріс на Включення акустичного вібромасажу легень у комплексне лікування хворих на бронхіальну астму сприяло статистично достовірному (р<0,05) покращанню вязкісно-адгезивних властивостей харкотиння (на 10-у добу у хворих основної групи вязкість харкотиння зменшилась на (15,0 ± 0,2) Н х с/м2, адгезія - на (22,2 ± 0,2) Н/м2, у хворих групи порівняння вязкість харкотиння зменшилась на (6,9 ± 0,3) Н х с/м2 , адгезія - на (12,7 ± 0,4) Н/м2). Застосування акустичного вібромасажу легень у комплексній терапії хворих на бронхіальну астму сприяло статистично значимому покращанню показників якості життя, що знайшло своє відображення в підвищенні фізичного статусу (у пацієнтів основної групи - на (29,4 ± 3,7) балів проти (15,4 ± 2,1) балів у пацієнтів групи порівняння), психіч

Основний зміст