Оптимізація лікувально-діагностичної тактики при гіперспленізмі у хворих на цироз печінки - Автореферат

Гіперспленізм істотно погіршує результати лікування і прогноз виживаності хворих на цироз печінки (Даян З. А., Хохолов А. В., 2007; Бойко В. В. та ін., 2008). Застосування емболізації селезінкової артерії як основного методу лікування гіперспленізму у хворих на цироз печінки дозволяє домогтися стійкого збільшення кількості формених елементів крові (Lee C. M. et al., 2007; Zhu K. et al., 2008; Wang H. Y. et al., 2008), проте в деяких випадках (до 30,6%) в різні терміни після ендоваскулярного втручання можуть виникати рецидиви цитопенії (Nio M. et al., 2003; Amin M. A. et al., 2009). Дослідити стан імунної системи у хворих з гіперспленізмом на тлі цирозу печінки. Визначити чинники ризику несприятливих безпосередніх і віддалених результатів лікування хворих з гіперспленізмом на тлі цирозу печінки. гіперспленізм цироз печінка лікування Для практичної охорони здоровя запропоновано алгоритм лікувально-діагностичної тактики, що дозволяє визначити чіткі показання до різних методів хірургічного лікування, зменшити частоту і тяжкість післяопераційних ускладнень, знизити післяопераційну летальність у хворих з гіперспленізмом на тлі цирозу печінки, зменшити число рецидивів гіперспленізму через 6 і більше місяців після операції.Більша частина хворих страждала на цироз печінки більш ніж два роки: 17 (13,5%) хворих менш ніж два роки, 57 (45,2%) хворих - від 2 до 5 років, 31 (24,6%) - більш ніж 5 років. На підставі отриманих даних було розроблено алгоритм лікувально-діагностичної тактики при гіперспленізмі у хворих на цироз печінки, який був використаний у 39 пацієнтів (основна група), оперованих в 2009-2011 рр. Під час зіставлення даних групи порівняння та основної групи зясовано, що вони були репрезентативними за віковим, статевим складом і якісними характеристиками особливостей основного захворювання й супутньої патології. У хворих з гіперспленізмом на тлі цирозу печінки відзначалася різноманітність індивідуальних особливостей функціонального стану печінки, форми клінічного перебігу гіперспленізму, методів хірургічного лікування. Найбільш частим і тяжким ускладненням, що спостерігалося в післяопераційному періоді після спленектомії, було прогресування печінкової недостатності, яке виявлено у 9 (31,0%) хворих і яке стало причиною смерті 7 (24,1%) хворих. У 2 (6,9%) хворих, що перенесли спленектомію, у післяопераційному періоді при ультразвуковому дослідженні було діагностовано частковий тромбоз стовбура комірної вени, а у 2 (6,9%) хворих в післяопераційному періоді спостерігалися ознаки кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу й шлунка.На підставі клініко-статистичного аналізу з використанням клінічних, лабораторних та інструментальних методів дослідження виконано теоретичне обґрунтування, розроблення і впровадження алгоритму діагностики й лікування хворих. При хірургічному лікуванні гіперспленізму післяопераційні ускладнення були зареєстровані у 47,1% хворих на цироз печінки. Найбільш частим (31%) ускладненням спленектомії було прогресування печінкової недостатності, найбільш частим (45,8%) ускладненням стовбурової ЕСА - кровотеча з варикозних розширених вен стравоходу й шлунка. У хворих з гіперспленізмом на тлі цирозу печінки виявляють різноспрямовані зміни стану імунної системи, які відповідають у 47% випадків помірній напруженості імунітету, у 35% - напруженості імунітету з вираженим аутоімунним компонентом і в 18% - імунодепресії на тлі аутоімунних процесів. У 44% хворих на гіперспленізм виявляли органоспецифічні антитіла до клітин печінки і селезінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ