Дослідження умов, механізмів формування та клінічних проявів депресивних розладів. Психопатологічний аналіз та удосконалення ефективності комплексного лікування із застосуванням методів короткочасної психодинамічно орієнтованої терапії та ароматерапії.
При низкой оригинальности работы "Оптимізація комплексного лікування хворих на депресивні розлади", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
У звязку з цим, особливої актуальності набувають дослідження тих чинників, які впливають на патогенні механізми формування депресивних розладів (В.С. Багаточисельні наукові дослідження останнього періоду свідчать про суттєвий клінічний та терапевтичний патоморфоз депресивних розладів поза нозологічною систематикою, збільшення їх атипових форм, що значно утруднює своєчасну діагностику депресивного стану та призначення адекватних терапевтичних заходів (Г.С. В останнє десятиріччя, в комплексному лікуванні депресивних розладів, значного поширення набули методи немедикаментозного впливу: психотерапія, голкорефлексотерапія та її модифікації, методи сорбційної детоксикації, латеральна світлотерапія, електросудомна терапія, біоадаптивне регулювання, фітотерапія та інші (А.А. Однак, в царині сучасних комплексних досліджень не визначено місце та не вивчена терапевтична ефективність ароматерапії в комплексному лікуванні депресивних розладів, а поодинокі фрагментарні дослідження не дають загальної уяви про можливість використання короткочасної групової психодинамічно орієнтованої терапії з ароматерапією. На підставі дослідження умов, механізмів формування та клінічних проявів депресивних розладів удосконалити ефективність їх комплексного лікування із застосуванням методів короткочасної групової психодинамічно орієнтованої терапії та ароматерапії.У 65 пацієнтів (55,0%, перша група хворих) депресивні розлади діагностувались як провідний симптомокомплекс у хворих, які страждали (МКХ-10) на неврастенію (F 48.0), реакцію на тяжкий стрес та порушення адаптації з пролонгованою депресивною реакцією (F 43.21), змішаною тривожно-депресивною реакцією (F43.22). Так, у хворих на невротичну депресію переважає особистісна акцентуація тривожного (15,3% в порівнянні з 9,3% при циклотимічній депресії), демонстративного (16,9% в порівнянні з 3,8%) та збудливого типу (13,9% в порівнянні з 1,8%). Проведений порівняльний аналіз стану фрустраційної толерантності хворих на депресивні розлади показав, що в умовах фрустрації у хворих на невротичну депресію переважає екстрапунітивний тип реагування (55,4% у порівнянні з 18,8% при циклотімічній депресії), а за реакцією домінують его-захисний (33,8% у порівнянні з 20,8%) та наполегливий типи (33,8% у порівнянні з 24,5%). Між тим, при депресивних розладах невротичного рівня переважають низькі показники алекситимічного індексу (60,0% пацієнтів у порівнянні з 20±7% при циклотімічній депресії); при останній домінує середнє значення (35±8% пацієнтів у порівнянні з 22±0% хворих з невротичними депресивними розладами). В результаті проведеного лікування (на 25 день терапії), рівень редукції симптомів від початкового рівня в групі хворих з невротичними депресивними розладами (відповідно основна група ПТ АТ-1 та група порівняння МТ-1) був наступним: гіпотімія 66,0% у порівнянні з 53,3%; ангедонія 58,0% у порівнянні з 40,0%; диссомнія 68,0% у порівнянні з 60,0%; астенія 76,0% у порівнянні з 60,0%, локалізовані кардіальні та інтрацеребральні сенестоалгії 58,0% у порівнянні з 34,0%; анорексія 74,0% у порівнянні з 40,0%; дратівливість 62,0% у порівнянні з 26,6% (відмінності є статистично достовірними р<0,05).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
