Оптимізація комплексного лікування гострих гнійно-запальних захворювань м’яких тканин - Автореферат

Новітні досягнення в профілактиці і лікуванні гнійно-запальних захворювань мяких тканин (ГЗЗМТ) не змогли суттєво вплинути на їх кількість. Опережаючий ріст антибіотикорезистентної мікрофлори негативно впливає на ефективність антибіотикопрофілактики та антибіотикотерапії, в звязку з чим антибіотики втратили можливість монопольного застосування, а це, в свою чергу, змушує внести корективи в стратегію і тактику профілактики й лікування ГЗЗМТ (Д.Д. Важливого значення набуває залежність ефективності лікування від особливостей морфологічних змін і характеру локальних порушень мікрогемоциркуляції, які перешкоджають регіонарному накопиченню антибактеріальних засобів в ділянці гнійно-запального вогнища (З.С. Аналіз даних літератури та наші спостереження свідчать, що подальше удосконалення методів і комплексів лікування гнійно-запальних процесів мяких тканин залишається цілком закономірним та актуальним. В роботі вперше було проведено дослідження властивостей багатокомпонентних мяких лікарських форм (мазі) з вмістом декаметоксину на гідрофільній основі в комплексному лікуванні гнійно-запальних захворювань мяких тканин та отримано мікробіологічне обгрунтування доцільності широкого застосування нових лікарських препаратів у хворих з гнійними захворюваннями мяких тканин.Хворі були поділені на дві групи. Першу групу (контроль) склали 45 хворих, у яких лікування проводили за загальноприйнятими методами. Друга групу склали 64 хворих, у яких застосували новий комплекс лікування, який включав хірургічне втручання, загальне призначення антибактерільних препаратів фторхінолонового ряду, корекцію мікроциркуляторних змін в зоні запалення шляхом внутрішньовенного застосування тренталу та місцеве лікування із використанням антисептиків та багатокомпонентних мазей на гідрофільній основі: модифікованою нами маззю Вишневського, виготовленої на антисептичній мазі ,,Палісепт” у наступному складі (мас.%): дьоготь - 3,0; ксероформ - 3,0; палісепт - до 100,0; багатокомпонентною маззю з нашим оригінальним прописом на гідрогелевій основі наступного складу (мас.%): метилурацил - 5,0; анестезин - 1,0; окис цинку - 5,0; палісепт до 100,0 (позитивне рішення про реєстрацію заявки на винахід №2004031554). Обстеження всіх хворих основної і контрольної груп починали зі скарг та збору анамнезу, виявлення супутньої патології, огляду місцевого статусу в зоні запалення: кольору шкіри, наявність набряку, зміни в рані (наявність некротичних тканин, характер виділень, грануляції, епітелізація). Із досліджуваного матеріалу хворих було виділено 81 штам S.aureus та 9 штамів S.epidermidis, 15 штамів P.aeruginosa, 14 штамів P.vulgaris, 13 штамів E.coli.В дисертації представлено результати дослідження лікування ГЗЗМТ шляхом розробки науковообгрунтованої комплексної програми. Основними збудниками гострої хірургічної неспецифічної інфекції мяких тканин залишаються стафілокок (68%,) та грамнегативна флора (32%) - ешерихії, протеї, псевдомонади. Використання нових багатокомпонентних мазей на гідрофільній основі завдяки широкому спектру антибактеріальної дії стосовно основних збудників гнійно-запальних процесів, протизапальному, знеболюючому, імуномодулюючому та репаративному ефектам покращують результати лікування ГЗЗМТ. Завдяки високій протимікробній ефективності препаратів похідних четвертинно-амонієвих сполук у хворих з ГЗЗМТ в рановому вмісті в перші 2 доби переважає лімфоцитарно-макрофагальний ексудат, що приводить до проліферації фібробластів і утворення грануляційної тканини, тим самим прискорює репаративні процеси.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ