Оптимізація хірургічного лікування передракових захворювань та рака ендометрія ранніх стадій у хворих з ожирінням - Автореферат

Захворюваність на рак ендометрія (РЕ) у всьому світі невпинно зростає, при цьому в 69,7-73% випадків захворювання діагностується в I стадії, яка характеризується сприятливим прогнозом (Smith E.M. et al, 1997, Воробьева Л.И.,1999). На сьогоднішній день численними дослідженнями щодо доброякісної патології матки доведено низку переваг лапароскопічної гістеректомії перед „відкритими” втручаннями - це скорочення терміну та зниження витрат на лікування, зменшення кількості ускладнень, підвищення якості життя жінок (Reich H., 1989, Запорожан В.М., 1999, Гладчук І.З. та співавт., 2001). Таким чином, слід вважати актуальним питанням сучасної гінекології розробку алгоритму диференційованого підходу до вибору оперативного доступу під час хірургічного лікування передрака та I стадії рака ендометрія, що сприятиме поліпшенню безпосередніх, а, можливо, і віддалених його результатів, підвищенню якості життя хворих з цією розповсюдженою патологією. Задачі дослідження: Провести ретроспективний аналіз безпосередніх та віддалених результатів трансабдомінальної пангістеректомії у хворих на рак ендометрія з нормальною вагою тіла та з супутнім ожирінням, обгрунтувати правомочність альтернативних хірургічних доступів. Проаналізувати можливості та результати виконання вагінальних екстирпацій матки з придатками у хворих на рак ендометрія в сполученні з ожирінням, що мають високий ступінь операційного ризику за рахунок екстрагенітальної патології.До III (контрольної) групи увійшли 66 жінок (34 з АГЕ і 32 - з РЕ), у яких операції були виконані трансабдомінальним доступом. На першому етапі роботи провели ретроспективний аналіз безпосередніх та віддалених наслідків лікування у 188 хворих на рак ендометрія І стадії, 76 з яких мали надмірну масу тіла (група А), і 112 - нормальну (група В). Середній вік хворих склав 57,2±3,1 років в групі А та 62,1±4,2 роки в групі В (р>0,05). РТ1а (пухлина обмежена ендометрієм) - у 22 (28,9±5,2%) жінок в групі А та 13 (11,6±3,0%) в групі В (р<0,05); РТ1б (є інвазія в міометрій, не більше ? його товщини) - 46 (60,6±5,6%) та 66 (58,9±4,6%); РТ1с (пухлина захоплює більше ? міометрія) - 8 (10,5±3,5%) та 33 (29,5±4,3%) випадків відповідно (р<0,05). Гостра серцева недостатність розвинулась у 1 (1,3%) жінки групи А та 1 (0,9%) - групи В; набряк легень - у 1 (1,3%) пацієнтки групи А; тромбоемболія легеневої артерії - 2 спостереження (2,6%) в групі А проти 1 (0,9%) в групі В; у 1 жінки групи А (1,3%), що мала гіпертонічну хворобу ІІІ стадії, розвинулось порушення церебрального кровообігу.У дисертаційному дослідженні наведене теоретичне узагальнення і нове розв?язання актуальної проблеми сучасної гінекології - оптимізації хірургічного лікування ранніх стадій рака ендометрія у хворих з супутнім ожирінням за рахунок розробки диференційованого підходу до вибору оперативного доступа, який дозволяє знизити частоту післяопераційних ускладнень і збільшити відсоток хворих, що підлягають радикальному лікуванню. Для хворих на рак ендометрія (РЕ) І стадії з супутнім ожирінням порівняно з жінками без ожиріння характерними є більша кількість післяопераційних гнійно-септичних ускладнень (9,2±3,3% проти 1,8±1,3%, р<0,05), ускладнень з боку серцево-судинної системи (6,5% проти 1,8%), в тому числі летальних (2,6% проти 0,9%) і, водночас, більш сприятливий онкологічний прогноз, що підтверджують дані п?ятирічного виживання (89,5±3,3% проти 77,7±3,9%, р<0,05).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ