Оптимізація гібридного складу кукурудзи в умовах східної частини Степу України - Автореферат

За відсутністю зонального районування гібридів кукурудзи в Україні при великій їх кількості та відсутності потрібних характеристик у Реєстрі сортів рослин, наявністю численної субєктивної комерційної інформації, товаровиробникам і насінникам складно обєктивно підбирати гібриди, придатні до вирощування у конкретних кліматичних умовах. Дисертаційна робота проводилась відповідно до завдань обласного державного центру експертизи сортів рослин по Луганській області з метою забезпечення оптимального зонального районування сортів та гібридів сільськогосподарських культур та з тематичним планом Луганського НАУ “Вплив густоти рослин на урожайність гібридів кукурудзи та соняшнику в умовах східної частини північного Степу України“ шифр ЛНАУ 1.4.2. Метою роботи було оптимізувати гібридний склад кукурудзи в умовах східної частини Степу України шляхом встановлення впливу окремих елементів агротехніки (густоти стояння, добрив, зрошення) на ефективність вирощування гібридів різних груп стиглості, лімітуючих для східної частини Степу метеорологічних факторів вегетаційного періоду для вирощування сучасних гібридів кукурудзи, ефективного обґрунтованого методу вибору гібридів з державного Реєстру сортів рослин України для Луганщини. визначити ефективність вибору гібридів з державного Реєстру сортів рослин України для східної частини Степу на основі даних післяреєстраційного вивчення, а також пластичність і стабільність нових гібридів кукурудзи, занесених до нього в останні роки, у конкретних умовах вирощування; Вперше: обґрунтовано оптимальні густоти стояння для нових гібридів кукурудзи (Славутич 162 СВ, Луганський 287 МВ та Дніпровський 337 МВ) в умовах Луганщини; встановлена необхідність повязувати підбір різних груп стиглості кукурудзи у виробництві, по-перше, з кількістю опадів критичного періоду, по-друге, з сумою біокліматичних температур безморозного періоду; обґрунтовано метод вибору гібридів з державного Реєстру сортів рослин України для східної частини Степу на основі визначення пластичності, стабільності, урожайності та посухостійкості гібридів у державному конкурсному сортовипробуванні.В дисертації наведено результати досліджень з вирішення важливого наукового завдання, яке полягає в розробці окремих елементів сортової агротехніки, методу вибору гібридів кукурудзи з Реєстру для господарського використання у східній частині Степу України з урахуванням лімітуючих кліматичних факторів та визначенні ряду придатних для використання гібридів на Луганщині. 1.Установлено в умовах східної частини Степу України високу чутливість гібридів ранньостиглої групи стиглості силосної кукурудзи до внесення мінеральних добрив на фоні без зрошення (прибавка 5,6-6,0 т/га)в порівнянні з середньостиглими (2,8-4,0 т/га).У посушливі роки прибавка від застосування добрив нижча на 32%, чим у сприятливі за вологозабезпеченістю роки. При нестачі вологи добрива пригнічують ріст (висота рослин менше, ніж на контролі до 10 см). Зрошення забезпечує зростання урожайності силосної кукурудзи навіть у роки, сприятливі за погодними умовами за вологозабезпеченістю (від 2,2 т/га). Лімітуючими факторами урожайності зернової кукурудзи в умовах східної частини Степу є сума біокліматичних температур у безморозний період та кількість опадів за вегетаційний і критичний періоди, про що свідчать зіставляння багаторічних даних фенологічних спостережень у дослідах з датами першого осіннього заморозку та коефіцієнти продуктивності кукурудзи, які знижуються від ранньостиглих до пізньостиглих гібридів (тільки у критичний період від 49 до 7%).