Стан фізичного виховання у вищих закладах та вплив на фізичну підготовленість і здоров"я студентів. Визначення рівня психофізичного розвитку юнаків 18-22 років. Вплив занять з баскетболу за авторською програмою на стан студентів гуманітарного профілю.
При низкой оригинальности работы "Оптимізація фізичного виховання студентів вищих закладів освіти гуманітарного профілю", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Фізичне виховання, будучи складовою частиною системи підготовки майбутніх фахівців, потребує вдосконалення в руслі сучасної концепції розвитку вищої школи. Державна національна програма "Освіта (Україна XXI ст.)" (1994) передбачає забезпечення у кожному освітньо-виховному закладі загальноприйнятих у світі умов навчання й виховання морально, фізично і психічно здорової особистості. Євтушок, 1997 та ін.) показує, що існуючі методи організації фізичного виховання не сприяють підвищенню рівня фізичної підготовленості значної кількості студентів. Фізичне виховання у вищому закладі освіти не сприяє ефективному розвязанню проблем зменшення дефіциту рухової активності студентів, що є однією із причин різних відхилень у стані здоровя (І.Р. Викладені факти свідчать: методика проведення та організації занять у ВЗО потребує подальшого вдосконалення, розробки і наукового обґрунтування нових шляхів підвищення якості викладання фізичного виховання (В.А Каледа, 1999; Л.І.У першому розділі дисертації “Актуальні проблеми фізичного виховання студентів вищих закладів освіти” проаналізовано та узагальнено соціально-психологічні характеристики молоді України і питання моделювання фізичного виховання, значення рухової активності як визначального чинника фізичного стану та здоровя студентства, визначені особливості фізичної підготовленості студентів відповідно до нормативних вимог Державних тестів і шляхи її удосконалення. Встановлено невизначеність науковців щодо можливості і доцільності застосування засобів і методів фізичного виховання на прикладі секції з баскетболу, а також відсутність наукових розробок, що забезпечили б організаційно-методичну основу формування педагогічних технологій удосконалення фізичного потенціалу студентів. У другому розділі дисертації “Методи і організація дослідження” описано методи, які було використано для розвязання поставлених завдань: теоретичний аналіз і узагальнення даних науково-методичної літератури, соціологічний метод досліджень, педагогічне спостереження, педагогічний експеримент, методи психодіагностики, контрольні випробування (тести), медико-біологічні методи, інструментальні методики для отримання термінової інформації про параметри фізичної підготовленості і рівень розвитку фізичних якостей (використання “Електролічильника ЧРНР”, сконструйованого І. упродовж основного експерименту за допомогою порівняльного аналізу результатів дослідження студентів експериментальної і контрольної груп зясовано ефективність розробленої методики; Також було проведено порівняльний аналіз рухової активності, фізичної працездатності і фізичної підготовленості студентів 1-4 курсів, вивчено психофізіологічні особливості та функціональний стан серцево-судинної та дихальної систем студентів 1-4 курсів.Аналіз науково-методичної літератури дає змогу констатувати: а) збільшення інтенсивності навчального процесу без урахування основних фізіологічних закономірностей життєдіяльності організму, без раціональної організації праці призводить до специфічного захворювання студентів, яке повязано з розумовою перевтомою; б) впровадження на всіх курсах обовязкових занять - основне спрямування на удосконалення системи фізичного виховання студентів, що забезпечить необхідний рівень їхнього фізичного стану; в) всі автори приходять до спільного висновку: 2 години обовязкових занять і 2 години факультативних на 1-2 курсах, а також 4 факультативних на старших курсах не забезпечують оптимального рівня фізичного розвитку, фізичної підготовленості і здоровя студентської молоді; більшість науковців і практиків фізичного виховання вважають, що основною спрямованістю подальшого вдосконалення програми фізичного виховання студентів повинна стати інтенсифікація навчального процесу шляхом проведення занять зі спортивною спрямованістю. Встановлено, що контингент студентів перших курсів педагогічних вищих закладів освіти неоднорідний за сформованістю спортивних інтересів, станом здоровя і рівнем психофізичної підготовленості: - у 59,4% стійкий інтерес до занять фізичними вправами склався до навчання у ВЗО, у 21,6% сформувався інтерес на 1 курсі, у 18,2% він не був сформований до закінчення навчання; за показниками функціональної й фізичної підготовленості спостерігається значна неоднорідність величини показників (ЖЄЛ коливається у межах від 4,2 до 4,5 см3; в бігу на 100 м від 14,1 до 13,3 с; з бігу на 3000 м від 14,1 до 13,0 хв.; у стрибках у довжину з місця від 217,6 до 220,9 см; у підтягуванні на перекладині від 8,7 до 9,3 разів; у бігу 4 х 9 м від 10,7 до 10,2 с, у нахилі тулуба вперед від 13,6 до 14,9 см; у статичній рівновазі від 7,7 до 8,6 с). 28-34% студентів на 3-му курсі і 20-25% на 4-му курсі не можуть виконати нормативні вимоги Державних тестів.
План
2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы