Оптимізація ентерального харчування у новонароджених і дітей першого року життя при інтенсивній терапії - Автореферат

Грудне молоко, як фактор, що забезпечує нутрітивну підтримку, сприяє повноцінному нервово-психічному розвитку, справляє імуностимулюючу дію, та впливає на розвиток нормальної мікрофлори кишечника, є оптимальним продуктом харчування для дітей першого року життя, але кількість немовлят, які знаходяться на штучному вигодовуванні залишається високою (Ладодо К.С., Нетребенко О.К., 2000, Отт В.Д., Місник В.П., 2000). Дисертаційна робота є фрагментом науково-дослідної роботи Української медичної стоматологічної академії “Запальні та незапальні хвороби органів та систем людини, що формуються під впливом екологічних, стресових, імунних, метаболічних та інфекційних факторів” і виконана в межах планової наукової теми кафедри факультетської педіатрії, неонатології та дитячих інфекційних хвороб Української медичної стоматологічної академії “Сучасні питання профілактики, діагностики, лікування та реабілітації аліментарно-залежних захворювань у дітей, а також вплив на перебіг цих захворювань несприятливих чинників зовнішнього середовища” (№ державної реєстрації 0198 U 000134 МОЗ України). Задачі дослідження: Вивчити стан білкового та ліпідного обмінів, моторно-евакуаторну функцію ШКТ, функціонування гепатобіліарної системи і системи цитопротекторів слизової оболонки шлунку та 12-палої кишки у новонароджених і дітей першого року життя перед початком ЕХ при проведенні ІТ; Визначити клініко-анамнестичні фактори, що впливають на стан білкового та ліпідного обмінів, моторно-евакуаторну функцію ШКТ, функціонування гепатобіліарної системи і системи цитопротекторів слизової оболонки шлунку та 12-палої кишки у новонароджених і дітей першого року життя в критичних станах на момент початку ЕХ; Дослідити особливості впливу напівелементних гідролізатів (НГ) на стан білкового та ліпідного обмінів, функціональний стан гепатобіліарної системи і системи цитопротекторів слизової оболонки шлунку та 12-палої кишки у новонароджених і дітей першого року життя в критичних станах залежно від характеру основного захворювання;Було проведене клінічне обстеження та аналіз медичних карт стаціонарного хворого 143 дітей у віці від 0 діб до 11 місяців, які перебували на лікуванні у відділеннях анестезіології та ІТ обласної та міської дитячих клінічних лікарень міста Полтави. У 71 дитини основної групи (49,65%) загальний стан був розцінений як дуже тяжкий, у 56 дітей (36,16%) - як тяжкий, і у 16 дітей (11,19%) - як стан середньої тяжкості. Причинами припинення природного вигодовування у цих дітей були порушення лактаційної функції у матері (76 немовлят, 53,15% випадків), територіальна віддаленість матері і дитини (27 дітей, 18,88% випадків), тяжкий стан матері в ранньому післяпологовому періоді (10 немовлят, 6,99% випадків), небажання матері годувати дитину грудьми (16 дітей, 11,19% випадків), відмова матері від юридичних прав на дитину (10 немовлят, 6,99% випадків). Діти, які склали 2-у підгрупу (51 немовля), отримували суміші на основі КМ, які часто застосовуються як засіб ЕХ через свою доступність і дешевизну. Для визначення прогностичних ознак ефективності ЕХ, діти основної групи знову були розподілені на 2 підгрупи: до 1-ї підгрупи увійшла 91 дитина, у яких під час лікування ЕХ було неефективним, до 2-ї підгрупи увійшли 52 дитини, у яких під час ІТ використовувався один і той самий метод ЕХ.У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновані практичні напрямки вирішення наукової задачі - оптимізації ентерального харчування при проведенні інтенсивної терапії у новонароджених і дітей першого року життя шляхом клініко-патогенетичного обгрунтування вибору ентеральної суміші та розробки способу визначення ефективності ентерального харчування на основі комплексної оцінки стану нутрітивних факторів. У немовлят у критичних станах адаптація до початку ентерального харчування супроводжується катаболічним напрямком метаболізму, що проявляється достовірним, порівняно із дітьми в задовільному стані, зниженням сироваткового вмісту альбуміну (30,97±0,9 г/л) і g-глобулінів (8,87±0,39 г/л), функціональними порушеннями моторно-евакуаторної функції шлунково-кишкового тракту (46,15% випадків), напруженням системи цитопротекторів слизової оболонки гастродуоденальної зони, формуванням ознак холестазу. Рівень збереженності білкового синтезу при проведенні інтенсивної терапії у немовлят у критичних станах на початку ентерального харчування має пряму залежність від тривалості природного вигодовування (r=0,243) і зворотню залежність від тривалості повного парентерального харчування (r=-0,213). При використанні цих сумішей залишаються достовірно низькими сироваткові рівні альбуміну (33,04±0,72 г/л) та g-глобулінів (8,57±0,55 г/л), зберігається високий вміст у сироватці крові маркерів функціонального навантаження цитопротективної системи слизової оболонки гастродуоденальної зони - глікозаміногліканів (0,151±0,015 г/л) та маркеру холестазу - лужної фосфатази (823,86±64,24 нмоль/с/л) відносно дітей в задовільному стані. Використання напівелементних гідролізатів достов

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ