Оптимізація елементів технології весняно-літнього періоду вирощування високоякісного зерна сильної озимої пшениці в Присивашші Криму - Автореферат

Озима пшениця як основна продовольча культура України займає в Криму 330-360 тис. га, у тому числі, в присивашних районах біля - 30-35 % від цієї площі. Метою досліджень була оптимізація в суходільних умовах Присивашшя Криму рівня азотного живлення озимої пшениці в ранньовесняний період і позакореневого азотного підживлення відповідно до реальної густоти посіву, запасів мінерального азоту в ґрунті ранньої весни і режиму азотного живлення рослин у фазу колосіння. вивчити і охарактеризувати комплексний вплив густоти посіву і рівня азотного живлення на врожайність і якість зерна озимої пшениці в умовах Присивашшя Криму; азотний живлення колосіння пшениця вивчити вплив доз позакореневого азотного підживлення при різній забезпеченості посівів азотом на врожайність і якість зерна озимої пшениці в природних умовах Присивашшя Криму; Наукова новизна досліджень полягає в тому, що вперше для Присивашної зони Криму визначено оптимальну глибину шару ґрунту для ранньовесняної діагностики забезпеченості озимої пшениці азотом; виявлено дію на врожайність та якість зерна зростаючих рівнів азотного живлення і реальної густоти посівів, встановлено їхні оптимальні значення; визначена комплексна дія ранньовесняних рівнів азотного живлення і позакореневого азотного підживлення на врожайність і основні показники якості зерна озимої пшениці; вдосконалено встановлення оптимальних доз позакореневого азотного підживлення при різних рівнях забезпеченості посівів озимої пшениці азотом, набув подальшого розвитку метод «довнесення» азоту під озиму пшеницю.Врожайність зерна озимої пшениці залежно від норми висіву і доз азотного добрива в регресійному польовому досліді описує рівняння Обраний нами підхід виділення критичної глибини відбору проб ґрунту полягає в оцінці динаміки детермінації серії регресійних аналізів врожайності озимої пшениці рівнями «сумарного» азоту (азот нітратів азот ранньовесняного підживлення), в яких послідовно нарощується потужність діагностичного шару ґрунту. При менших глибинах відбору проб враховується не весь актуальний азот нітратів, що погіршує порівнянність рівнів «сумарного» азоту з різним співвідношенням азоту мінеральних добрив і азоту [NO3]-ґрунту. Густота рослин озимої пшениці і вміст нітратного азоту ґрунту перед поновленням весняної вегетації визначалися не тільки нормою висіву (H) і дозою азоту з осені (No), але і умовами появи сходів і виживання рослин, накопичення і міграції нітратів у ґрунті, виражених відповідними інтегральними індексами (рис. Маргінальні прибавки - оцінки швидкості росту врожайності озимої пшениці (У) в різних точках шкали забезпеченості посіву «сумарним» азотом (Ns), виражаються через першу похідну (DY/DNS), в ц/га врожайності на кг/га «сумарного» азоту.Отримані результати досліджень впливу зростаючих рівнів азотного живлення, фактичної густоти посівів при поновленні вегетації і доз позакореневого азотного підживлення на врожайність та якість зерна озимої пшениці в умовах Присивашшя Криму дозволяють зробити наступні висновки: 1. В Присивашній зоні Криму за період досліджень річні відмінності умов зростання озимої пшениці призвели до значних коливань густоти посіву (до ±300 росл./м2) і його забезпеченості нітратним азотом (±107 кг/га) ґрунту. Дослідженнями встановлено, що в Присивашші Криму забезпеченість посівів азотом в ранньовесняний період якнайповніше характеризують нітрати, що містяться в шарі ґрунту 0-80 см. Однобічна оптимізація густоти посіву на бідному азотом фоні, рівно як і посилення азотного живлення рідких посівів не дають високих результатів. Достатньо густі посіви здатні ефективніше, ніж відносно рідкі використовувати високі рівні «сумарного» азоту, прибавки врожайності від посилення азотного живлення в посівах з достатньою густотою рослин, в порівнянні з аналогічними прибавками в зріджених посівах вище в 1,2, а в рідких посівах - більш ніж в два рази.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ