Оптимізація ефективності та контролю обробки і пломбування кореневих каналів - Автореферат

Актуальність теми ендодонтичного лікування ускладненого карієсу зубів зумовлена, по-перше, широкою розповсюдженістю останнього з тенденцією до зростання, а отже, збільшенням потреби в його лікуванні (Косенко К.М., 1994; Боровский Е.В., 1998), по-друге, необхідністю систематизації й упорядкування інформації щодо нових, переважно іноземних, технологій і матеріалів, що активно впроваджуються в лікарську практику (Хоменко Л.А., Биденко Н.В., 1998; Николишин А.К., 1998; Крамер И., Гилеппер К., 1999) та, в-третіх, недостатнім рівнем обсягу та якості ендодонтичних втручань, які здійснюються на сьогодні (Кухта С.Й. и соавт., 1997; Петрикас А.М., 1999; Stosk C., 1994). Але з огляду на те, що вихід лікування ускладненого карієсу, насамперед, визначає якість заповнення кореневих каналів зубів (Йоффе Е., 1998; Педорец А.П. и соавт., 1999; Berhz K., 1996; Hulsmann M., 1993), вдосконалення їх інструментальної обробки і пломбування, зокрема шляхом розробки та впровадження нових методів контролю даних маніпуляцій, безсумнівно, слід визнати можливим шляхом оптимізації ендодонтичної допомоги населенню. Провести експертну оцінку ендодонтичної допомоги, стану і якості обробки та заповнення кореневих каналів зубів. Обгрунтувати, розробити та провести клінічну апробацію електрометричних методів контролю обтурації верхівки та розпломбування кореневих каналів зубів. Вперше проведено поглиблене вивчення сучасного стану розповсюдженості ускладненого карієсу серед населення Дніпропетровської області, що дозволило визначити рівень, структуру і потребу населення в ендодонтичних втручаннях.Визначалися показники розповсюдженості та інтенсивності карієсу зубів та його ускладнень, обсяг проведеного лікування з їх приводу та фактична потреба населення в ендодонтичних втручаннях, виражена в кількості відвідувань та лікарській зайнятості в УОТ (згідно наказу МОЗ СРСР № 50 від 25.01.88 і рекомендацій Одеського НДІ стоматології), перерахована в необхідні лікарські штати. В подальшому з 37 експертів, що мали найвищі рівні компетентності, сформовано аналітичну групу, яка проводила безпосередню експертну оцінку ендодонтичних втручань, зокрема якість обробки кореневих каналів та повноцінність їхнього заповнення за контрольними рентгенограмами, на підставі огляду хворих та вивчення “Медичних карт стоматологічного хворого” (форма № 043/У). Клініко-експериментальне дослідження на третьому етапі роботи складалося з двох частин: перша - апробація розробленого способу та приладу контролю обтурації верхівкового отвору кореневого каналу зуба при лікуванні різних форм пульпіту та періодонтиту, друга - випробовування власного способу та приладу для розпломбування кореневих каналів зубів. Діагностичні та лікувальні заходи в дослідних групах були цілком ідентичні, лише при заповненні кореневих каналів контроль обтурації верхівкового отвору в основній групі (497 дослідних) здійснювали за допомогою розробленого нами електрометричного способу, а в групі зіставлення (346 хворих) - традиційно, застосовуючи рентгенологічне дослідження. Так, не дивлячись на великий обєм здійсненої стоматологічної допомоги населенню (кількість запломбованих зубів на 1000 мешканців складає 1645,9, а кількість видалених - 6610,8), 214,9 осіб з кожної тисячі населення потребують лікування пульпіту, 113,4 - періодонтиту, в 305,4 випадках необхідне ендодонтичне втручання, а в 393,3 - видалення зубів.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми підвищення ефективності ендодонтичного лікування шляхом оптимізації інструментальної обробки і пломбування кореневих каналів завдяки використанню електрометричних методів контролю внутрішньоканальних маніпуляцій. Поширеність ускладненого карієсу зубів серед населення Дніпропетровської області висока і складає 183,4±10,7 на 1000 мешканців при співвідношенні до неускладненого 1:4,1 та пульпіту до періодонтиту 1,9:1. З кожної тисячі населення 214,9 осіб потребує лікування пульпіту, 113,4 - періодонтиту, що відповідає обсягу ендодонтичних втручань у 544,7 відвідувань, трудомісткістю 1452,5 УОТ та значно перебільшує обєм допомоги, що здійснюється натепер. Найбільші труднощі у лікарів виникають при обтурації апікального отвору: якісне пломбування кореневих каналів зареєстроване в 81,5±1,4% обстежених проти 10,4±0,3% випадків недоведення пломбувального матеріалу до верхівки та 8,0±0,2% виведення за її межу. Розроблений електрометричний спосіб контролю обтурації верхівкового отвору дозволяє зменшити рентгенологічне навантаження та збільшити ефективність лікування пульпіту на 11,4±1,6% за рахунок пломбування кореневих каналів до фізіологічної верхівки і використання збереженої пульпи фізіологічного звуження як барєру для розповсюдження запалення, а також періодонтиту на 17,7±1,8% завдяки заповненню каналів до анатомічної верхівки та запобіганню надлишкового виведення матеріалу за неї.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ