Розробка та обґрунтування оптимальної моделі організації та функціонування лікарняної каси. Аналіз тенденцій розвитку та основні параметри діяльності лікарняних кас в Україні. Ставлення населення до співоплати медичних послуг через лікарняні каси.
Незважаючи на постійне збільшення фінансування галузі охорони здоровя, суттєвої зміни структури видатків не відбувається, в т. ч. частка витрат на медикаментозне забезпечення залишається на рівні 7-8% (Москаленко В.Ф., Вороненко Ю.В., 2004; Парій В.Д., 2005; Рудень В.В., 2006). У звязку з цим, враховуючи складні економічні умови в Україні, важливим напрямком реформування галузі повинен бути пошук соціально адаптованих і економічно раціональних форм залучення коштів населення для медичного забезпечення та формування ідеології охорони здоровя, що має місце в усіх розвинених державах світу (Уваренко А.Р., 2005; J. Понад 100 років тому лікарняні каси були основою для впровадження медичного страхування (Єрмілов В.С., 2001), але на сучасному етапі відновлення діяльності ЛК в Україні спостерігаються істотні відмінності та недоліки в організації їх роботи, що гальмує подальший розвиток і спонукає до пошуку та обґрунтування оптимальної моделі лікарняної каси з чітким механізмом залучення фінансових ресурсів в охорону здоровя та ефективною системою контролю за їх раціональним використанням. Дослідити функціонально-організаційну структуру лікарняної каси регіонального рівня на прикладі благодійної організації "Лікарняна каса Житомирської області", в т. ч. механізму її діяльності на рівні первинної медико-санітарної допомоги. Вперше в Україні розроблено та апробовано оптимальну модель діяльності лікарняної каси, яка реалізується на основі залучення ресурсів населення, орієнтована на загальні принципи організації охорони здоровя в державі і може бути впроваджена у будь-якому регіоні України без значних витрат на адаптацію.Створено базу даних пролікованих членів ЛК, яка містить 170456 електронних листів лікарських призначень та дає можливість в автоматизованому режимі проводити контроль за використанням ресурсів Лікарняної каси в розрізі нозологічних форм, лікувальних закладів, відділень та окремих лікарів. На прикладі двох нозологічних форм (2723 амбулаторних рецепти з діагнозом "Гострий бронхіт" (J20.9) та 394 карти хворих денного стаціонару з діагнозом "ІХС, стабільна стенокардія напруги" (І20.9)) показано механізми контролю за дотриманням протоколів лікування. З використанням даних обласного інформаційно-аналітичного центру медичної статистики шляхом ретроспективного аналізу 53283 листів лікарських призначень (форма №003/4О) пацієнтів-членів ЛК, які отримували медичну допомогу в умовах стаціонару, проведено аналіз використання лікарських засобів, розраховано необхідний мінімальний розмір фінансування в частині медикаментозного забезпечення для лікування населення в умовах стаціонару на регіональному рівні, зроблено прогноз щодо кількості та асортименту необхідних медикаментів. У результаті проведеного аналізу визначено, що за кількістю членів організації (24% від загальної кількості членів ЛК по Україні), обсягом надходжень членських внесків (27% усіх коштів лікарняних кас), кількістю випадків лікування (48% від загальної кількості пролікованих членів лікарняних кас), "Лікарняна каса Житомирської області" є найбільш потужною і динамічно розвивається, тому саме на її основі доцільно розробити оптимальну функціонально-організаційну модель лікарняної каси та принципи вдосконалення діяльності інших лікарняних кас в Україні. Система повинна включати такі основні заходи: розробка та застосування клінічних протоколів і стандартів лікування в стаціонарних та амбулаторно-поліклінічних умовах; аналіз надання медичної допомоги членам ЛК лікувально-профілактичними закладами, лікарями; контроль обґрунтованості вибору умов лікування; визначення рівня якості медичного забезпечення.В дисертації вирішено актуальну наукову задачу - розроблено та науково обґрунтовано оптимальну функціонально-організаційну модель лікарняної каси регіонального рівня та принципи оптимізації діяльності ЛК в Україні. В результаті комплексного соціально-медичного дослідження розроблена та обґрунтована оптимальна модель організації та функціонування лікарняної каси, що включає чотири взаємоповязаних та доповнюючих один одного організаційно-функціональних блоки: залучення коштів; обліку та аналізу надходження внесків; забезпечення лікувальних закладів ліками та виробами медичного призначення; управління якістю медичної допомоги. Принципи функціонування регіональної лікарняної каси, на відміну від місцевих, виявилися ефективними, про що свідчить зростання кількості членів благодійної організації "Лікарняна каса Житомирської області" з 31 тис. осіб у 2001 році до 195 тис. осіб у 2008 році. Доведено, що застосування системи контролю якості надання медичної допомоги, яка базується на використанні лікарського формуляра, локальних клінічних протоколів, підвищує ефективність використання фінансових ресурсів лікарняних кас. Наявність вказаної системи дає можливість членам ЛК отримувати медикаментозне забезпечення без обмеження суми витрат та кількості випадків лікування в межах регламентуючих положень ЛК.
План
Основний зміст роботи
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
