Оптимізація діагностики уражень органів травлення при хронічному опісторхозі - Автореферат

Серед біогельмінтозів, які є в Україні, опісторхоз є найпоширенішим і виявляється практично в усіх областях України [І.К. Проведене комплексне вивчення епідеміологічної ситуації з опісторхозу показало, що рівень ураженості жителів в окремих селах України протягом останніх десятиліть залишається високим і досягає 35-61% [В.Д. Тому багато хворих на опісторхоз не виявляється, і вони залишаються не врахованими і не лікованими [Н.М. Виноградовим сибірської двовустки (1981 р.), тривала опісторхозна інвазія навіть найменшої інтенсивності призводить до розвитку неспецифічних глибоких і незворотних морфофункціональних порушень в органах ГГДПЗ, ураження яких займає основне місце в структурі органної патології при опісторхозі, і тим більше виражених, чим триваліше захворювання [В.П. Бєлобородова, 1999] наголошується, що використання інструментальних методів дослідження (рентгенологічних, ультразвукових, ендоскопічних та ін.) дозволяє в декілька разів частіше виявляти ураження органів ГГДПЗ у хворих на опісторхоз.Для виконання поставлених в роботі завдань обстежено в динаміці 140 хворих (80 чоловіків і 60 жінок) на хронічний опісторхоз у фазі загострення у віці від 16 до 60 років (середній вік 39,6±3,3 року), що перебували на стаціонарному лікуванні у відділенні паразитології Обласної клінічної інфекційної лікарні м. Діагноз у всіх хворих був підтверджений копроовоскопічно та/або при дослідженні дуоденального вмісту. Для вивчення зворотного розвитку органної патології і ефективності комплексної (антигельмінтної, патогенетичної і симптоматичної) терапії повторно обстежено 75 хворих через 4-6 місяців і 1-2 роки після закінчення лікування. При обстеженні хворих на хронічний опісторхоз крім загальноприйнятого клініко-лабораторного обстеження було проведено дослідження імунологічного статусу з визначенням комплексу показників, що характеризують клітинний і гуморальний імунітет, включаючи визначення вмісту лейкоцитів, лімфоцитів крові та їх фракцій, а також імуноглобулінів класів А, M, G, E. Враховуючи багаторічний досвід кафедри медичної паразитології і тропічних хвороб ХМАПО і численні дані літератури про залежність між частотою ураження органів ГГДПЗ при опісторхозі і тривалістю інвазії, обстежені хворі були розділені на три групи.В дисертаційному дослідженні на основі вивчення клінічної симптоматики, вивчення показників клініко-лабораторного обстеження та інструментальних досліджень (застосовані гепатосцинтиграфія, ультразвукове дослідження, дослідження печінкової гемодинаміки і контактна рідкокристалічна термографія) органів травлення у хворих на хронічний опісторхоз розвязано актуальне завдання підвищення ефективності та оптимізації діагностики уражень органів травлення в осередках опісторхозу для удосконалення методів комплексного лікування, а також для оцінки і проведення реабілітаційних заходів в амбулаторно-поліклінічних умовах. Виявлені закономірності й встановлені особливості змін показників імунітету та результатів інструментальних методів дослідження (УЗД, КРТ) при різній тривалості інвазії, що дозволяє оцінити тяжкість захворювання, визначити тактику лікування і прогнозувати перебіг інвазії, не застосовуючи складних методів дослідження. КРТ при функціональних порушеннях в органах ГГДПЗ не виявляє осередкової патологічної гипертермії, і термограми при функціональних порушеннях не відрізняються від норми, що має важливе диференційно-діагностичне значення. Висока інформативність методу контактної рідкокристалічної термографії дозволяє рекомендувати його для ранньої діагностики уражень органів ГГДПЗ у хворих на опісторхоз та диференційної діагностики з функціональними порушеннями в умовах поліклініки і стаціонару.

ОСНОВНИЙ Зміст роботи