Оптимізація діагностики ендотеліальної дисфункції та прогнозування перебігу хронічного обструктивного захворювання легень в поєднанні з гіпертонічною хворобою - Диссертация
Удосконалення діагностики та якості прогнозування перебігу хронічного обструктивного захворювання легень в поєднанні з гіпертонією шляхом оцінки показників ендотеліальної дисфункції та її впливу на розвиток судинних розладів та гемодинамічних показників.
2.2 Методи дослідження3.1 Зміни рівня вазоактивного інтестинального пептиду та васкулоендотеліального фактора росту 3.2 Дослідження активності ренін-ангіотензинової та калікреїн-кінінової систем 3.6 Оцінка структури і функціонального стану серця на підставі даних ЕХОКГ хворих хронічним обструктивним захворюванням легень в поєднанні з гіпертонічною хворобоюПрактичні рекомендаціїFeinstein - видатний американський лікар, дослідник і епідеміолог, що зробив значний внесок у вдосконалення техніки проведення клінічних досліджень, а особливо в області клінічної епідеміології, - запропонував поняття «коморбідність» [5]. Деякі автори протиставляють одна одній поняття коморбідності і мультиморбідності, визначаючи першу як наявність множинних захворювань, повязаних доведеним єдиним патогенетичним механізмом, а другу, як наявність множинних захворювань, не повязаних між собою доведеними на даний момент патофізіологічними механізмами; існує думка, що мультиморбідность є поєднанням чималої кількості хронічних або гострих хвороб і медичних станів у однієї людини, і не роблять акцент на єдність або різницю їх патогенезу [6, 7, 8]. Так, на підставі проведеного аналізу 980 історій хвороб сімейного лікаря було виявлено, що поєднання двох або більше хвороб складає 69 % у хворих молодого віку (18-44 років), 93 % - у людей середнього віку та 98 % у групи пацієнтів, старших за 65 років. Нерідке (за різними даними, у близько 10-40 %) поєднання ХОЗЛ із хворобами серцево-судинної системи, перш за все гіпертонічною хворобою, істотно впливає на клінічний прогноз для пацієнтів [28, 33, 52, 53]. З клінічної точки зору як цими, так й іншими дослідниками було виявлено спорідненість, з одного боку, розвитку серцевих аритмій, одним із предикторів яких виступала ГХ [59, 60], і властивої ХОЗЛ гіпертензії в системі легеневої артерії та гіпертрофії правих відділів серця [61, 62], з іншого - частоті і тяжкості загострень ХОЗЛ; встановлено закономірності динаміки кардіореспіраторної патології в контексті жорсткості артерій [63, 64], у свою чергу повязаної з оксидативним та нітроксидативним стресом [65] тощо.Дисфункція ендотелію в основному обумовлена зменшенням виробництва або дії ендотеліальних розслаблюючих чинників і може бути початковим кроком до серцево-судинних захворювань [114, 115]. Так, показано, що ендотеліальна дисфункція, стандартом оцінки якої є порушення потоку опосередкованої дилатації плечової артерії або зміни показника реактивної гіперемії при периферичній артеріальній тонометрії, повязана у хворих із захворюваннями коронарних артерій зі зростанням ризику серцево-судинних подій [116, 117, 118, 119]. Такий порушений потік, який сприймається на чутливих ділянках судинного русла (таких як артеріальні гілки, біфуркації та вигини), прискорює ендотеліальне старіння через р53-р21-залежний шлях; активація у експериментальних умовах сиртуїну-1 чинила захисний вплив щодо ендотелію [122]. Активні форми кисню вважаються перш за все шкідливими через їх надзвичайно потужний вплив на клітини й тканини та патологічні наслідки в широкому діапазоні серцево-судинних захворювань, асоційованих із дисфункцією ендотелію [113, 124]. Продемонстровано, що надмірна продукція ендотеліального оксиду азоту в умовах дефіциту негативного регулятора ендотеліальної синтази оксиду азоту (ENOS) кавеоліну-1 або надмірної експресії ENOS змінює фізіологічний баланс між оксидом азоту та перекисом водню як фактором ендотелійзалежної гіперполяризації у мікроциркуляції, в результаті чого порушується серцево-судинний гомеостаз [127, 128].На цей час серед патогенетичних звязків, що сприяють розвитку ГХ на фоні ХОЗЛ розглядаються гіпоксія й гіперкапнія [178-183], системне запалення [184, 185], оксидативний стрес, гемодинамічні порушення [186-198], що викликають дисфункцію та ураження ендотелію [199]. На фоні дисфункції ендотелію порушується взаємозвязок ВЕФР з ENOS, що призводить по порушення регуляції її активності та тим самим порушує продукцію NO та простацикліну [205]. Однак при довготривалій активації РАС спостерігається спазм та підвищення периферійного опору судин, затримка рідини, збільшення обєму циркулюючої крові, гіперперфузія органів та тканин, підвищена чутливість міокарду до токсичного впливу катехоламінів, ремоделювання судин, зменшення просвіту судини до товщини його стінки, розвиток міокардіального і периваскулярного фіброзу [209]. Встановлено, що вміст і активність АПФ та компонентів РАС корелюють з ступенем гіпоксії, а наявність хронічного бронхообструктивного синдрому у частини хворих супроводжується збільшенням активності РАС, причому зростають як плазмові, так і тканинні компоненти, що, можливо, грає роль в розвитку гіпоксичної ГХ [76, 211]. У великих концентраціях ангіотензин-II сприяє виникненню окисного (оксидативного) стресу, так як, по-перше, він пригнічує активацію норадреналіну легкими; по-друге, збільшує активність НАД-і НАДФ-залежної оксидази і перетворює оксид азоту в супероксид азоту - один з основних окислювачів ліпопротеїдів низької щільнос
План
Зміст
Перелік скорочень та позначень
Вступ
Розділ 1. Огляд літератури
1.1 Сучасний погляд на особливості клінічного перебігу хронічного обструктивного захворювання легень в поєднанні з гіпертонічною хворобою
1.2 Дисфункція ендотелію та її біологічні маркери
1.3 Стан функції ендотелію за хронічного обструктивного захворювання легень та гіпертонічної хвороби
Розділ 2. Матеріали та методи дослідження
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы