Оптимізація діагностики і лікування пухлин середостіння, що зустрічаються найчастіше - Автореферат

Сучасні променеві методи дослідження - радіонуклідний, рентгенівський, компютерна томографія (КТ) і магнітно-резонансна томографія (МРТ) - дозволяють візуалізувати зміни в середостінні (В.В. Однак при цьому далеко не завжди вчасно і точно вдається встановити діагноз ПС через відсутність чітко аргументованої послідовності діагностичних процедур, а іноді невиправдане їх застосування (А.К. І хоча результати пункцій ПС під контролем КТ набагато вищі (від 85 до 90%), усе-таки високе променеве навантаження на хворого і лікаря при дослідженні не сприяє широкому застосуванню методики (J. Автор брав безпосередню участь у розробці і впровадженні послідовностей діагностики та лікування при найчастіших ПС. Хворі з пухлинами середостіння, діагностику і лікування яких проводили за різними схемами.В основу роботи покладені спостереження над 216 хворими з ПС, що перебували на лікуванні в торакальному відділенні Харківського обласного клінічного онкологічного диспансеру в період з 1992 по 2002 рік. Дослідження проведено при встановленні первинного діагнозу, причому в 24 хворих проводили трансторакальну тонкоголкову біопсію під контролем КТ. З метою морфологічної верифікації діагнозу в усіх хворих виконувалися один, або, при неінформативності, кілька методів дослідження: трансторакальна аспіраційна, пункційна біопсія, парастернальна медіастинотомія, торакотомія, стернотомія. У хворих з НХЛ основноъ групи при ізольованому ураженні середостіння під час біопсії виконували максимальну циторедукцію пухлини, після чого проводили хіміопроменеву терапію. Пухлини візуалізувались на рентгенівських знімках, лише коли були краєутворювальними в силу свого периферичного розташування (157 хворих - 72,7 %) або коли досягали великих розмірів (67 пацієнтів - 31 %), що призвело до деформації і розширення серединної тіні.У роботі представлені теоретичне обгрунтування і практичне рішення актуальної задачі поліпшення діагностики та результатів лікування хворих на пухлини середостіння, що зустрічаються найчастіше, шляхом оптимізації сучасних методів діагностики та розробки нових схем комбінованого лікування. Традиційні рентгенівські методи є стартовими дослідженнями при діагностиці пухлин середостіння і мають чутливість 76,6 %, специфічність - 63,1 %, точність - 51,8 %. Трансторакальна аспіраційна біопсія під контролем КТ при пухлинах середостіння забезпечує високу прецизійність і дозволяє одержати морфологічну верифікацію в 91,7 % випадків проти 75,9 % при пункції під контролем рентгеноскопії (p <0,05). Розроблений алгоритм діагностики пухлин середостіння дозволив найбільш раціонально використовувати комплекс сучасних променевих та інвазивних методів дослідження, що підвищило ефективність діагностики, зменшило середній термін обстеження хворих на 2,2 ліжко-дня при тимомах, на 3,7 при НХЛ, знизило матеріальні витрати більш, ніж на 30%, а також сприяло підвищенню резектабельності при злоякісних тимомах (процент комбінованих утручань збільшився з 15,7 % до 38,5 %, p <0,05). Зменшення маси пухлини і маркірування її меж при НХЛ з ізольованим ураженням середостіння під час відкритої біопсії з наступною хіміопроменевою терапією підвищує імовірність повної регресії пухлини на 11,0 %, середню тривалість ремісії - на 7,5 місяців (p <0,05) і 3-річну виживаність - на 8,4 % (p <0,05).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ