Аналіз критеріїв клінічної діагностики гострого порушення мезентеріального кровообігу. Інформативність редоксметрії як об’єктивного інтраопераційного способу для діагностики життєздатності кишкової стінки. Програма надання хірургічної допомоги хворим.
Аннотация к работе
Можливість зворотного розвитку патологічних змін у стінці кишки на стадії ішемії (переважно в перші 6 годин з моменту декомпенсації кровообігу) та швидкий розвиток незворотних змін при декомпенсованому порушенні кровообігу потребує, перш за все, своєчасної діагностики цього важкого стану (Фомин А. В. и соавт., 2005; Орел Ю. Г. та співавт., 2008). Якщо діагностика та лікування проводяться на стадії ішемії летальність можна знизити до 23,7 - 33,3% (Орел Ю. Г. та співавт., 2008). Це свідчить про актуальність розробки діагностичної програми на дошпитальному етапі, яка б базувалася, в основному, на клінічних та анамнестичних даних і дозволяла з високим ступенем вірогідності розпізнавати у пацієнтів ГПМК на стадії ішемії та інфаркту. Поліпшити діагностику і результати лікування хворих на гостре порушення мезентеріального кровообігу шляхом розробки та впровадження діагностично-лікувальної програми при ГПМК. Використання розробленого “Способу визначення окисно-відновлювального потенціалу стінки кишки” (Патент України на корисну модель 53129) і “Способу оцінки життєздатності кишки та оптимальних меж резекції при гострих порушеннях мезентеріального кровообігу” (Патент України на корисну модель № 53133) дало можливість швидко й обєктивно визначати обєм резекції кишечника при його інфаркті.Завданням першого етапу було ретроспективно дослідити особливості клінічного перебігу, діагностики і лікування 253 пацієнтів з ГПМК, які були проліковані КУ “СМКЛ №5” з січня 1993 по жовтень 2007 років і склали групу порівняння. Для створення моделі діагностики ГПМК у пацієнтів на стадіях ішемії та інфаркту ми використали регресивний аналіз - метод бінарної логістичної регресії. Правильний діагноз ГПМК серед пацієнтів групи порівняння на дошпитальному етапі встановлено у 25 (10%) пацієнтів, з них на стадії ішемії - у 3 (11%) з 27, на стадії інфаркту - у 6 (8,5%) з 70, на стадії перитоніту - у 13 (13%) з 101, при венозному тромбозі - у 3 (6%) з 55, а при шпиталізації - у 89 (35%) пацієнтів, з них на стадії ішемії - у 7 (26%), на стадії інфаркту - у 15 (21%), на стадії перитоніту - у 53 (53%), при венозному тромбозі - у 13 (24%). У 194 (76%) з 253 пацієнтів порівняльної та у 34 (82,9%) з 41 (р>0,05) пацієнтів основної груп були гіпертонічна хвороба, аритмії, тромбоемболонебезпечні захворювання, тромбоемболії в минулому, злоякісні пухлини тощо. Під час пальпації живота біль не посилювався на стадії ішемії у 24 (89%) пацієнтів порівняльної та у 4 (100%) - основної груп.Проведений аналіз критеріїв діагностики ГПМК довів різноспрямованість клінічних проявів на всіх стадіях захворювання. На стадії ішемії та інфаркту значущість субєктивних і анамнестичних критеріїв превалює над обєктивними. Розраховано прогностичні коефіцієнти для кожної клінічної ознаки з високою кореляцією щодо вірогідності своєчасної діагностики: наявність крові у випорожненнях (симптом «малинового желе») поряд з вираженим больовим синдромом( 4,3); діагноз установи, що направляє пацієнта в стаціонар - ГПМК чи підозра на ГПМК( 4); ішемічне спорожнення кишки( 1,7); аритмія( 1,7); підвищення артеріального тиску після появи болю( 1,5); невідповідність тяжкого загального стану мінімальним фізикальним знахідкам( 1,5); раптовий початок інтенсивного болю( 1,4); ішемічний інсульт в анамнезі( 1,3); вік більше 75 років( 0,6); жіноча стать( 0,4). Чутливість впровадженої моделі у визначенні ГПМК на стадії ішемії та інфаркту за вищенаведеними клінічними ознаками склала 64,2%. На стадії перитоніту запропоновано двоетапне хірургічне втручання: перший етап - резекція ділянки інфаркту з ретроградним дренуванням верхніх відділів ШКТ через термінальну єюностому; другий етап - накладання відтермінованого міжкишкового анастомозу через 2 - 4 доби.