Оптимізація діагностичних і лікувальних програм неконтрольованої бронхіальної астми у дітей - Автореферат

Протягом останніх років майже щороку пропонуються нові узгоджувальні документи, схеми терапії БА у дітей, однак вирішити всі складності у практичному лікуванні і досягненні контролю над хворобою вдається далеко не у всіх пацієнтів (А.Г. Треба визнати, що оцінка контрольованості бронхіальної астми згідно з цими тестами ґрунтується переважно на суб?єктивних враженнях і значною мірою залежить від думки лікаря або пацієнта. Таким чином, обговорюється ряд чинників, які можуть впливати на досягнення контролю бронхіальної астми у дітей, однак показники контрольованості хвороби і сьогодні залишаються низькими, що спонукає фахівців до пошуку шляхів оптимізації діагностичних та лікувальних програм. Мета дослідження - покращити показники контрольованості бронхіальної астми у дітей шляхом вдосконалення діагностичного алгоритму і лікувальної тактики. Вперше в Україні запропонований покроковий алгоритм лікарської тактики, застосування якого дозволило підвищити показники контрольованості бронхіальної астми у дітей.У першу (основну) групу увійшло 70 дітей з неконтрольованим перебігом хвороби (НК БА), а групу порівняння склали 70 пацієнтів, серед яких у 42 (60%) БА була частково контрольованою (ЧК БА), а у 28 пацієнтів (40%) - повністю контрольованою (К БА). Оцінка: частіше одного разу на день (1 бал), раз на день (2 бали), 3-6 разів на тиждень (3 бали), 1-2 рази на тиждень (4 бали), задишки не було (5 балів). Оцінка: 4 ночі на тиждень або частіше (1 бал), 2-3 ночі на тиждень (2 бали), раз на тиждень (3 бали), 1-2 рази протягом 4-х тижнів (4 бали), таких випадків не було зовсім (5 балів). Оцінка: 3 рази на день або частіше (1 бал), 1-2 рази на день (2 бали), частіше 3 разів на тиждень (3 бали), 1 раз на тиждень або рідше (4 бали), не було потреби (5 балів). Оцінка: астма зовсім не контролюється (1 бал), слабо контрольована (2 бали), помірно контрольована (3 бали), добре контрольована (4 бали), повністю контрольована (5 балів).Тестування 252 дітей, хворих на бронхіальну астму, встановило її контрольованість лише у 28,17% пацієнтів. Показниками відсутності контролю хвороби були денні симптоми понад 2 рази на тиждень, нічні симптоми, обмеження фізичної активності, потреба застосувати ?2-агоністи короткої дії понад 2 рази на тиждень. Досягнути ефективного контролю бронхіальної астми можна за допомогою забезпечення адекватного дозування інгаляційних глюкокортикостероїдів (коефіцієнт регресії ?=3,42), налагодження співпраці з пацієнтом (?=1,14), покращання житлово-побутових умов (?=2,44), забезпечення лікування супутньої алергічної риносинусопатії (?=-1,45), усунення тригерного навантаження харчовими алергенами (?=-0,409) і пасивного тютюнопаління (?=-0,15). Розроблений діагностичний та лікувальний алгоритм дозволив через 12 тижнів досягти вірогідного зниження загальної кількості нічних і денних симптомів бронхіальної астми, зменшення застосування ?2-агоністів швидкої дії і сприяв суттєвому поліпшенню фізичної активності пацієнтів. Вірогідний позитивний корелятивний зв?язок між значеннями ОФВ1 та показниками контрольованості бронхіальної астми у дітей за астма-контроль тестом через 6 і 12 тижнів катамнестичного спостереження (відповідно: r=0,64, p<0,05 та r=0,73, p<0,05) доводить інформативність, доцільність і ефективність застосування цього тесту в педіатричній практиці.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ