Оптимізація адаптаційних можливостей людини: психофізіологічний аспект забезпечення діяльності - Монография

Уявлення про фактори, що зумовлюють ефективність діяльності ……………...……………………………………………… 32 1.3.3. Фактори, які негативно впливають на виконання діяльності… 40 Адаптація та адаптаційні можливості людини …………………….Принципи та зміст універсального алгоритму оптимізації адаптаційних можливостей людини у психофізіологічному забезпеченні діяльності……………………………………………………………… 59 Методи емпіричного дослідження адаптаційних можливостей 67 Оптимізація адаптаційних можливостей учнів...……………… 98 3.1. Оптимізація адаптаційних можливостей учнів через вплив на загальні адаптаційно значущі для них фактори ………………. Оптимізація адаптаційних можливостей учнів через вплив на індивідуально адаптаційно значущі фактори……….………… 128 3.4.До кінця навчального року більше ніж у третини дітей відмічаються функціональні порушення серцево-судинної системи, зміни психоемоційної стійкості, астенічні реакції; якщо психосоматичне здоровя учнів початкових класів незадовільне у 15%, то до 8-го класу їх кількість зростає до 32%, а до 11-го - до 47%; кожен третій випускник школи не може обрати професію до душі через ті чи інші дефекти здоровя; за час навчання в школі 60 учнів із 100 “набувають” порушень осанки, 20 із 50 - короткозорості, 30 із 40 - нервово-психічних відхилень [171, с. Її основними компонентами є такі: мета - засвоїти певні знання, вміння і навички; дії та операції, за допомогою яких учні оволодівають змістом навчання; мотиви і форми спілкування учнів з учителем та між собою; результати навчальної діяльності та їх контроль і оцінка [58], [59]. За допомогою спеціально розробленої нами анкети (див. додаток А.1) була отримана інформація щодо таких адаптаційно значущих для учнів факторів, як величина навчального навантаження та його самооцінка, динаміка працездатності й самопочуття впродовж навчального дня та тижня, частота захворювань, прояв різних ознак втоми під час навчання, стосунки з однокласниками і вчителями, любов та мотивація до навчання, матеріальне становище сімї, заняття фізичною культурою та спортом; а також чинників, що безпосередньо сприяють і заважають навчанню. Отримані дані свідчать, що тільки в учнів 3-х класів час, що витрачається на виконання домашніх завдань, вірогідно не відрізняється між хлопцями і дівчатами та між двома школами, а у 9-х класів - між школами. Адже те, що 11 - 28% учнів 7-х, 9-х та 11-х класів школи Б оцінюють своє навчальне навантаження як велике та дуже велике (в той час, коли в школі А не виявилось жодного учня з такою оцінкою), та те, що в цих класах майже в два рази нижчою є кількість учнів, що порівняно зі школою А оцінюють навантаження як низьке чи нормальне, важко пояснити тільки більш тривалим (на 0,5 - 1 годину) виконанням домашніх завдань.У досліджуваних учнів установлені такі загальні особливості: - учні переважно відрізняються достатньо стійкою працездатністю, близько половини з них мають низьку частоту захворюваності, та разом з тим у 20% учнів працездатність нестійка з тенденцією до погіршення, а 10% має дуже послаблене здоровя і часто хворіє; між учнями та учнями і вчителями існують переважно добрі стосунки; З одного боку, до учнів “інноваційної” школи, очевидно, ставляться більші вимоги вчителями, що зумовлює необхідність витрачати на навчання більше зусиль. Додаткові рекомендації для школи з інноваційною програмою навчання Виходячи із порівняно гірших діагностичних результатів учнів цієї школи, її керівництву та вчителям було рекомендовано: 1) звернути увагу і запро-вадити певні заходи, спрямовані на підвищення задоволеності учнями різноманітними аспектами шкільного навчання, зокрема його змістом та умовами, взаєминами з учителями та адміністрацією тощо; 2) зменшити різноманітні прояви невиправданого “психологічного тиску” на учнів, повязаного з навчанням; 3) раціоналізувати розклад занять та навантаження учнів з метою поліпшення їх працездатності. Спираючись на запропоновану у цій таблиці класифікацію адаптаційно сприятливих та дезадаптаційних для учнів факторів, можна також визначити і індивідуальний рівень адаптаційних можливостей (РАМ) кожного учня, використовуючи нескладну формулу: РАМУ = АСФ ДФ, де РАМУ - рівень адаптаційних можливостей учня;Загальний зміст процесу адаптації студентів до навчання у вузі включає три складові: соціально-психологічна відбиває зміну соціальної ролі студента, коригування його потреб та системи цінностей, необхідність більш гнучкої регуляції своєї поведінки, засвоєння норм і традицій, що склалися у вузі; психологічна - перебудову мислення й мови студента, різке зростання функцій уваги, памяті, збільшення емоційної напруги, формування особистості; дія-льнісна - пристосування студентів до нових психофізіологічних навантажень, залучення до напруженої навчальної праці, подолання своєрідного “інформаційного вибуху” [315, с. У дослідженнях, повязаних із визначенням та оптимізацією загальних адаптаційно значущих для студентів факторів, що відповідає першому етапу розробленого нами алгоритму психофізіологічного забезпечення діяльності, взяли участь 411 с

Зміст

Вступ …………………………………………………………………………… 6 Розділ 1. Теоретико-методологічні основи оптимізації адаптаційних можливостей людини ……………………………………………. 10 1.1. Системні передумови оптимізації адаптаційних можливостей людини…….……………………………………………………………… 10 1.1.1. Основні положення системного підходу ……………………… 12 1.1.2. Системні концепції в психології і психофізіології……………. 13 1.1.3. Специфіка та проблеми системних досліджень адаптаційних можливостей та діяльності людини..…………………………... 18 1.2. Ключові питання психологічної теорії діяльності ...……………… 20

1.2.1. Сутність та визначення поняття діяльності…………………… 21 1.2.2. Види діяльності..………………………………………………… 22 1.2.3. Структура діяльності …………………………………………… 23 1.2.4. Загальні особливості, характеристики, закономірності діяльності …………………………………………………………….. 24 1.2.5. Мотив та мета діяльності..……………………………………… 26 1.2.6. Системний підхід при дослідженні діяльності…...…………… 27 1.2.7. Проблеми, перспективи та завдання досліджень діяльності … 28