Розробка функціональних матеріалів на базі ціанофератів перехідних металів, характеристика їх структури, оптичні та електрохімічні властивості, сфери їх застосування. Поняття кінетики і довговічності електрохромних індикаторів, рентгенофазова дифракція.
При низкой оригинальности работы "Оптичні і електрохімічні властивості структур змінного складу і валентності на основі оксидів і ціанофератів перехідних металів", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Серед матеріалів, на дослідження яких спрямовано значні зусилля науковців, чільне місце займають оксиди і ціаноферати перехідних металів. Під впливом зовнішніх чинників в таких сполуках може відбуватися зміна валентності перехідного металу, що призводить до змін їх фізико-хімічних властивостей. Прикладом прояву зміни валентного стану перехідного металу може слугувати електрохромний ефект - зміна кольору речовини під дією електричного струму - в тонких плівках гексаціаноферату заліза (берлінська лазур) і триоксиду вольфраму [1]. Великий інтерес привертають до себе каталітичні властивості таких сполук та можливість створення на їх основі різноманітних хімічних сенсорів і сорбентів (берлінська лазур вже використовується у медицині для очищення організму від талію та радіоактивного цезію). Складність обєктів дослідження вимагає комплексного застосування методів фізики твердого тіла, фізики і хімії поверхні, фізичної хімії, електрохімії.Для БЛ інжектовані електрони локалізуються на іонах Fe3 і відновлюють їх до стану Fe2 , смуга поглинання зникає, а для WO3 відновлення частини іонів вольфраму до стану W5 призводить до появи такої смуги. В другій главі наведена методика одержання полікристалічних та плівкових зразків пентаціанофератів перехідних металів, описані експериментальні методи, застосовані для одержання даних про їх структуру і оптичні властивості, викладаються результати досліджень. Оскільки найпоширенішим середовищем функціонування БЛ і її аналогів є водні розчини, то наша увага була зосереджена на одержані і досліджені аквапентаціанофератів заліза (АПЦФЗ), кобальту (АПЦФК), нікелю (АПЦФН) і міді (АПЦФМ), в яких одна із CN - груп замінена на молекулу води. Порівнюючи одержані дані (таблиця 1) з літературними даними для гексаціанофератів цих металів можна констатувати, що частоти C?N коливань для усіх зразків, а також Fe-C і Fe-CN коливань для аквапентаціаноферату заліза приблизно дорівнюють частотам гексаціанофератів відповідних металів. У третій главі наведена методика одержання кристалічних наноструктур ціанофератів перехідних металів у матриці мезопоруватого матеріалу типу МСМ-41, описані експериментальні методи, застосовані для одержання даних про їх структуру і оптичні властивості, подаються результати порівняльних досліджень таких зразків з масивними полікристалічними аналогами і структурами ціанофератів перехідних металів, одержаних в матрицях мікропоруватих цеолітів типу FAU.У дисертації досліджено вплив особливостей структури функціональних матеріалів на базі сполук оксидів і ціанофератів перехідних металів та умов їх експлуатації на оптичні і електрохімічні властивості.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
