Аналіз історіографії опозиційного руху в Україні другої половини 1980-х рр. Важливість проведення наукових пошуків для розуміння витоків проголошення незалежності України. Участь Л. Кравчука у організації заходів по "нейтралізації" державної символіки.
Тут висвітлювалася громадсько-політична діяльність українців у складі різного роду громадських організацій, визначалися причини посилення опозиційного до радянського керівництва руху, серед яких виділялася нездатність командно-адміністративної економіки адекватно реагувати на виклики часу та ігнорування союзним центром інтересів регіонів поруч із русифікацією, яка являла собою складову частину радянської національної політики1. Литвина «Політична арена України: дійові особи і виконавці» , «Украина: политика, политики, власть», де висвітлювався процес становлення та розвитку української національної еліти, визначалися особливості трансформації колишньої партійної управлінської верхівки на тлі аналізу діяльності секретаря КПУ, а потім першого Президента України Л. Кравчука. Грицака «Нарис історії України: формування модерної української нації ХІХ-ХХ ст.» вивчалася роль націонал-комуністів в державотворчих процесах кінця 80-х-початку 90-х рр. Слюсаренко у роботі «Україна на зламі історичних епох (Державотворчий процес 1985-1999 рр.)» приділили значну увагу поширенню опозиційного руху, визначили фактори, що сприяли його поширенню. Дослідники описали політичні настрої радянської номенклатури, показали її мімікрію після проголошення незалежності Україною.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
