Історичні передумови дисидентського руху в другій половині ХХ ст. Напрямки діяльності керівництва УРСР під час арештів 1963-1965 років. Форми боротьби дисидентів за демократизацію. Причини виникнення релігійного опору та занепаду опозиційного руху.
Опозиційний рух в Україні в 60 - 80 роки ХХ СТОЛІТТЯЗАПИТАННЯ для контролю Які існували течії в дисидентському русі? Яке значення діяльності українських дисидентів?Причини розгортання дисидентського руху в Україні Дисидент - (від латинського слова dissidere - не погоджуватися ) - особи, які не погоджувалися, активно виступали, висловлювали іншу думку стосовно суспільних проблем. В.Чорновола увільнили з газети “Молода гвардія”. В.Стуса відрахували з Інституту літератури АН УРСР, де він був АСПІРАНТОМФОРМИ боротьби дисидентів Дисиденти використовували в боротьбі за демократизацію радянської системи, суверенітету республік СРСР винятково мирні форми боротьби. Форми боротьби дисидентів: - розповсюдження книг, брошур, статей, написаних дисидентами; - створення гуртків, груп, організацій; - проведення мітингів, демонстрацій; - написання листів - протестів (колективних та індивідуальних) на адресу влади.Течії дисидентського руху Національно - визвольна Правозахисна РЕЛІГІЙНАВИДАВНИЧА діяльність Були підготовлені до друку (за кордоном чи методом “самвидаву” ) статті М.Брайчевського “Приєднання чи возз”єднання” і В.Чорновола “Лихо з розуму” , “Правосуддя чи рецидиви терору?” У статті Брайчевського розкривалися обставини входження України до складу Росії в 1654 р. відповідно до Переяславської пакту, що у ті роки утаювалися. Членами Української Гельсінської спілки входили: М.Руденко (голова), О.Бердник, П.Григоренко, О.Тихий, Л.Лук”яненко, І.Кандиба, М.Миронович, О.Мишко.Напрям діяльності УГС У декларації Української Гельсінської спілки зазначалась необхідність: Сприяти ознайомленню широких кіл української громадськості з Декларацією прав людини; Сприяти виконанню статей Прикінцевого Акту з питань безпеки і співпраці в Європі; Домогтися, щоб на всіх міжнародних нарадах, де мають обговорюватися підсумки виконання Гельсінських угод, Україна як суверенна держава була представлена окремою делегацією; З метою вільного обміну інформацією та ідеями домогтися акредитування в Україні представників зарубіжної преси; Розповсюджували інформацію про незаконні арешти, положення вязнів у вязницях, таборах, засланні.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
