Реалізація договірних норм та уникнення подвійного оподаткування у відносинах між державами. Забезпечення стабільності податкових надходжень від суб’єктів господарювання, які займаються зовнішньоекономічною діяльністю. Обґрунтування виплати роялті.
Однак при реалізації договірних норм у сфері оподаткування періодично виникають ситуації, в яких платник податку тлумачить договірні положення так, нібито останні засновані на засадах диспозитивності, а тому такий платник податку може самостійно вирішувати, в якій з договірних держав йому необхідно сплатити податок. [2] У цьому контексті виникає питання щодо обґрунтованості такого підходу у світлі вимог сучасної практики тлумачення договірних норм на основі загальновизнаних стандартів, закріплених у Модельній податковій конвенції ОЕСР та Типовій конвенції ООН про уникнення подвійного оподаткування у відносинах між розвиненими державами та державами, які розвиваються. Більшість договорів про уникнення подвійного оподаткування в світі укладається на основі Модельної податкової конвенції ОЕСР. її положення використовуються як основа для розробки тексту конкретних договорів про уникнення подвійного оподаткування, зокрема, і в Україні, на чому наголошує І.Ю. А тому було б доцільним та правильним застосовувати Коментарі ОЕСР до Модельної податкової конвенції як важливе допоміжне джерело для тлумачення положень конвенцій про уникнення подвійного оподаткування, що їх уклала Україна з іншими державами” [4, с. Разом з тим, значна кількість договорів про уникнення подвійного оподаткування відступає від цього положення, використовуючи варіант, запропонований розробниками Типової конвенції ООН про уникнення подвійного оподаткування у відносинах між розвиненими державами та державами, які розвиваються (далі - Типова конвенція ООН).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
