Використання правової бази Російської імперії, республік часів Тимчасового уряду - особливість податкової системи бюджетних надходжень Української Держави часів Павла Скоропадського. Особливості стягнення міського збору з театральних видовищ і розваг.
При низкой оригинальности работы "Оподаткування публічних видовищ і розваг у гетьманаті Павла Скоропадського", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Театральні та інші видовища (кінематограф, циркові вистави тощо) не лише займають вагоме місце в культурному житті будь-якої сучасної держави, але й посідають помітне місце в її економіці, адже вони дають роботу частині активного населення та виступають предметом оподаткування. З огляду на умови, в яких сьогодні функціонують заклади культури в Україні, буде корисним вивчити й історичний досвід Української Держави часів гетьмана П. Скоропадського. В окремих публікаціях він торкався і питання податкового законодавства у сфері культури і розваг на початку ХХ ст., зокрема оподаткування українського театрального мистецтва в процесі його становлення за Гетьманату. Загалом, податкова база бюджетних надходжень Української Держави спиралася на підґрунтя правової бази Російської імперії і республіки часів Тимчасового уряду. 29 вересня 1917 р. Тимчасовий уряд прийняв «Положення про міські прибутки, видатки, кошториси і відчити», яким було надано право міським думам вводити збір з платних публічних видовищ і розваг, що організовувалися у межах міст. Врешті, після обговорень, поправок і зауважень, закон про оподаткування прилюдних вистав і гулянок був ухвалений Радою Міністрів, і затверджений гетьманом П. Скоропадським 14 червня 1918 р. Згідно закону, загальнодержавне управління справами цього податку належало міністру фінансів, а на місцях - фінансовим палатам. Припускалося, що міський збір, який обтяжував театральні підприємства, буде скасований.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
