Оподаткування банківських установ - Дипломная работа

Ефективно функціонуючі банки спроможні закумулювати значні суми грошових ресурсів і за сприятливих умов інвестувати їх у виробничий сектор економіки, який є матеріальною базою економічного розвитку суспільства та зростання добробуту народу. Тому на сьогодні дуже актуальна проблема банківської діяльності як специфічного обєкта оподаткування, саме в Україні, оскільки неузгодженостей в оподаткуванні банківської діяльності більше чим достатньо. Проблема оподаткування банківської діяльності існувала, існує та мабуть буде існувати ще довго, оскільки в проекті Податкового кодексу, знов все звалено у купу. банківський діяльність оподаткування Виконуючи пасивні операції, банки дешевше купують грошові кошти і продають їх дорожче, здійснюючи на свій страх і ризик активні операції. Як правило, банк отримує високі прибутки від високоризикових операцій, що за несприятливих умов може підірвати його фінансову стійкість і навіть призвести до банкрутства.Банки є особливими фінансовими інститутами і організаційними центрами ринку позичкових капіталів, тобто сукупності взаємовідносин, де обєктом угоди виступає грошовий капітал та формується попит і пропозиції на нього. Таким чином, через банк і здійснюється рух непрямого потоку фінансів. На первинному ринку здійснюється розміщення фінансових вимог, наприклад: відкриття рахунків в банку, створення боргових зобовязань. Особливістю фінансового ринку є те, що субєктами його є не тільки банки, але й фондова біржа, а обєктом операцій виступають як цінні папери приватних підприємців, так і державні інститути. Банки представляють собою сильний інструмент в структурній політиці та регулюванні економіки, яка здійснюється шляхом перерозподілу фінансів, капіталу у формі банківського кредитування, інвестицій, необхідних для підприємницької діяльності.Для здійснення фінансово-господарської діяльності банкам необхідно дотримуватися певних законодавчих та нормативних актів, що розроблені урядом, Президентом, міністерствами та відомствами, Національним банком України. 3.2.5 Податкового кодексу України Редакція від 01.04.2013, не включається до обєкту оподаткування податком на додану вартість”, “Про оподаткування пасивних прибутків банків-нерезидентів”, Про оподаткування операцій банків з векселями власної емісії” та іншими. Цей документ замінив зміни до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, а також до законів «Про податок на додану вартість», «Про оподаткування прибутку підприємств» і «Про банки і банківську діяльність». Звільняються від оподаткування операції банків та інших фінансових установ з поставки (продажу, відчуження іншим способом) майна, що передане фізичними особами, а також субєктами підприємницької діяльності - приватними підприємцями та іншими особами, які не є платниками податку, у заставу (в тому числі іпотеку) та на яке було звернено стягнення. Якщо ж витрати, понесені платником податку на придбання права вимоги зобовязань третьої особи (боржника), перевищують доходи від наступного відступлення цього права або від виконання вимоги боржником, збитки не включають до складу валових витрат або у зменшення прибутків, отриманих від інших операцій з продажу (передачі) або придбання права вимоги зобовязань у грошовій формі за поставлені товари чи послуги, надані третьою особою.Податки є важливою ланкою фінансових відносин у суспільстві і як форма фінансових відносин виникають одночасно з появою держави. Податки - це обовязкові платежі, що їх встановлює держава для юридичних і фізичних осіб з метою формування централізованих фінансових ресурсів, які забезпечують фінансування державних витрат. Вони можуть здійснюватися в кількох формах: податки, плата за ресурси, цільові відрахування. Такими джерелами можуть бути: прибуток (при стягненні податків за землю, на транспортні засоби, на прибуток, на нерухоме майно); собівартість (відрахування на соціальні потреби в цільові державні фонди, сплата місцевих податків і зборів); частина виручки від реалізації продукції (сплата акцизного збору, податку на додану вартість, мита). Відсоткові ставки оподаткування можуть бути: пропорційними (не залежать від розміру обєкта оподаткування), прогресивними (зростають зі збільшенням обєкта оподаткування), регресивними (знижуються зі збільшенням обєкта оподаткування).Джерелами формування цих коштів можуть бути, по-перше, власні доході держави, які вона одержує від виробничої та інших форм діяльності або у вигляді надходжень платежів за ресурси, що згідно з діючим законодавством належать державі; по-друге, податки, які сплачують юридичні та фізичні особи із своїх доходів. Суть його полягає в тому, що незалежно від обєкта оподаткування - доходу чи прибутку - сплачувати податок мають усі юридичні особи, які здійснюють господарську підприємницьку та іншу комерційну діяльність і отримують від неї доходи. З числа нерезидентів - фізичні чи юридичні особи, створені у будь-якій організаційно-правовій формі, які отримують доходи з джерелом їх походження з України, за винятком установ та органі

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні засади оподаткування банківської діяльності

1.1 Банківська система як елемент ринкової інфраструктури

1.2 Нормативно-правова база оподаткування банківської діяльності

1.3 Основні підходи до оподаткування банківської діяльності

Розділ 2. Аналіз та оцінка сучасного стану системи оподаткування банківської діяльності в Україні

2.1 Характеристика надходжень від оподаткування банківської діяльності до державного бюджету України

2.2 Організація контролю за банківською діяльністю та його ефективність

Розділ 3. Напрями удосконалення процесу оподаткування банківської діяльності в Україні. Зарубіжний досвід

3.1 Тенденції розвитку банківської діяльності в Україні

3.2 Стратегічні пріоритети удосконалення процесу оподаткування банківської діяльності в Україні

3.3 Зарубіжний досвід оподаткування банківської діяльності

Висновки

Список використаних джерел