Розгляд інформативних можливостей описово-статистичних документів Заславської волості першої половини XVII століття. Динаміка та особливості урбанізаційного процесу. Аграрна складова занять міщан Заславщини та її роль у розвитку міського господарства.
Так, на 1629 р. виділявся за розмірами Новий Заслав (508 димів), далі близькими за характеристиками були Заслав Старий та Красний Корець (367 та 331 дим), а решта мали помітно меншу кількість мешканців (Білогородка та Шепетівка відповідно 119, 128 димів) [3, с. І до сьогодні в історичній літературі немає загальноприйнятої відповіді на питання, яке поселення, за якими ознаками і критеріями слід вважати містом, а яке містечком. При класифікації міських поселень виділяють або чотири групи міст: найбільші, великі міста (понад 500 будинків), менші міста (понад 300 будинків) та містечка (до 300 будинків), або три: поселення до 150 будинків, міста - понад 250, а від 150 до 250 - перехідна форма чи - малі міста - до 200 будинків, середні міста - 200-700 будинків, великі - більше 700 будинків, або дві: поселення, які налічували до 500 будинків - містечка, понад 500 - міста [11, с.22 - 23]. Відповідно до його інформації заплачено було з Старого та Нового Заслава: з першого 32 злотих 15 грошів шосу та 24 злотих з ремісників та попа; з другого - 16 злотих шосу та 58 злотих 12 грошів від міської ріллі та городів, ремісників, попа та вальних кіл (млинових) [19, s. Сумарно платежі від інших волинських міст (в реєстрі вони представлені в далеко не повному вигляді) перевищували 50 злотих тільки в кількох випадках - центри повітів, Торчин, Білів, Клевань, Олика, Горохів, Сокіл, Локачі, Янушпіль, Ожигівці; лише в випадку обох Заславів, Ожигівців та Торчина вжито для приватновласницьких володінь термін «місто», для решти - містечко, навіть коли побор з них був близьким до Старого та Нового Заслава.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
