Описи Чернігівського намісництва останньої чверті XVIII ст.: історія створення та інформаційний потенціал - Автореферат

Розширення джерельної бази досліджень шляхом запровадження до наукового обігу нових документів та матеріалів, вивчення їх інформаційного потенціалу залишається одним із перспективних напрямків розвитку вітчизняної історичної науки. Як історичне джерело описи Чернігівського намісництва почасти використовуються у дослідженнях соціально-економічних проблем, історичної географії, демографії, етнографії, топоніміки, топографії тощо. Разом з тим цілий ряд описів Чернігівського намісництва, що містять значний фактичний матеріал про природно-географічні умови, економічний розвиток, демографічну ситуацію, соціальний і національний склад, життя, побут, культуру і звичаї населення краю, досі залишається поза увагою дослідників. Мета дослідження полягає у комплексному вивченні описів Чернігівського намісництва останньої чверті XVIII ст., визначенні їхніх інформаційних можливостей у контексті подальшого використання як історичного джерела. актуалізувати інформаційний потенціал описів Чернігівського намісництва, окреслити перспективи його подальшого використання у дослідженнях з історії України.Аналіз літератури засвідчив, що ряд питань, повязаних з описами намісництв останньої чверті XVIII ст. у цілому і Чернігівського намісництва зокрема, так чи інакше порушувався істориками. Вчений першим порушив питання методики підготовки описів та їх атрибуції. опис чернігівське намісництво потенціал Федоренко, зокрема, розпочав підготовку до видання Опису Чернігівського намісництва 1779-1781 рр. Водночас історик дослідив діяльність Комісії А. Значні інформаційні можливості описів і атласів намісництв у студіюванні соціально-економічної історії Південної України засвідчив А. Бойко. Задля рівномірного поділу на намісництва і повіти, а також з метою зясування їхнього соціально-економічного потенціалу необхідно було провести облік людності краю, здійснити його всебічне ґрунтовне обстеження і опис.Проведене дослідження дозволило дійти таких висновків: Остання чверть XVIII ст. ознаменувалася створенням унікального за змістом комплексу описів Чернігівського намісництва. Всебічне статистично-топографічне вивчення Чернігівського намісництва розпочалося 1779 р. і з деякими перервами тривало до 1796 р. Періодичність надходження наказів про створення описів, спонукальні мотиви, що викликали появу того чи іншого опису, методика їх підготовки, структура та зміст дозволили умовно виокремити три етапи в процесі підготовки описів Чернігівського намісництва. Підготовка переважної більшості описів Чернігівського намісництва передбачала обстеження території намісництва і збирання інформації безпосередньо на місцях згідно спеціально розроблених програм та інструкцій. Описи Чернігівського намісництва мають високий ступінь репрезентативності й достовірності, який забезпечив цілий ряд факторів: прагнення імперського уряду мати точні й змістовні відомості про намісництва з метою їх подальшого практичного використання, розробка у звязку з цим чітких програм, що охоплювали широке коло питань, успішне поєднання в процесі підготовки описів анкетного і експедиційного методів збирання матеріалів, врахування попереднього досвіду проведення подібних заходів, використання широкої документальної бази, залучення до підготовки описів освічених і компетентних урядовців, постійний контроль з боку місцевої адміністрації. До першої групи ми відносимо описи, що містять всебічну інформацію про географію, природні умови, забудову населених пунктів, соціально-економічний розвиток намісництва.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ