Обґрунтування вибору експериментів для визначення нововведених констант матеріалу. Теорія мікродеформації з модифікованим локальним законом деформування та її застосування до опису надпружної поведінки сплавів з пам"яттю форми при складному навантаженні.
Чутливість матеріалу до виду напруженого стану в загальному випадку означає залежність характеристик його непружного деформування від співвідношення головних напружень. Робились спроби описати деформування нових матеріалів в рамках теорій пластичної течії шляхом врахування всіх трьох інваріантів тензору напружень в рівняннях поверхні течії і закону зміцнення матеріалу. Так, для опису деяких видів складного навантаження в рамках таких теорій доводиться використовувати спеціальні прийоми і вводити додаткові константи та функції. У цих матеріалах при напруженнях, значно менших, ніж границя пластичності, настає мартенситне фазове перетворення, в результаті якого матеріал здатний одержувати великі (до 30 %) деформації. вибір базових експериментів для визначення констант матеріалу, що характеризують вплив виду напруженого стану на непружне деформування;У вступі обґрунтовано актуальність розробки визначальних співвідношень для матеріалів, характеристики непружного деформування яких залежать від виду напруженого стану, сформульовано мету і завдання дослідження, визначено новизну одержаних результатів, їх наукове і практичне значення, рівень їх достовірності та апробації; наведено відомості про публікації та особистий внесок у них здобувача. На його основі в якості параметрів, що характеризують вид напруженого стану, можна обрати кут виду напруженого стану і відношення гідростатичного тиску до інтенсивності дотичних напружень. Спираючись на ці факти, в цьому ж розділі дисертаційної роботи будується узагальнення теорії мікродеформації на випадок чутливості матеріалу до виду напруженого стану. Активні напруження повязані із деформуванням самих мікрочастинок і задовольняють локальній умові пластичності: , (3) де на відміну від базового варіанту теорії мікродеформації в загальному випадку не дорівнює одиниці. Запропоновані в першому розділі узагальнення вводять в теорію дві додаткові константи (або константу і функцію), які регулюють вплив гідростатичного тиску та кута виду напруженого стану на початкову умову пластичності та закон зміцнення матеріалу.Це представлення дозволяє одержувати широкий клас початкових умов пластичності, що до сих пір було характерним виключно для простих теорій течії з гладкими поверхнями текучості. Запропоноване представлення множини орієнтацій мікрочастинок встановлює тісніший звязок між розглянутими раніше окремими варіантами теорії мікродеформації та частковими випадками інших мікроструктурних теорій, дозволяючи одержувати їх шляхом завдання універсальних функцій і без перебудови визначальних співвідношень. Ефекти, які властиві чутливим до виду напруженого стану матеріалам, можуть бути в однаковій мірі повязані як із впливом гідростатичного тиску, так і виду девіатору напруженого стану. Експерименти, для яких траєкторії навантаження знаходяться в ІІ та IV чвертях площини , є неефективними, на відміну від експериментів з траєкторіями в першій та третій чвертях, які можуть бути використані для визначення параметрів матеріалу, що регулюють вплив виду напруженого стану.
План
Основний зміст роботи
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
