Оперована щитовидна залоза та вагітність (патогенез, діагностика, профілактика ускладнень) - Автореферат

Гестаційний процес у жінки навіть без патології щитовидної залози дає значне навантаження на тиреоїдний гомеостаз і спричиняє транзиторну функціональну та морфологічну перебудову, що пояснюється появою дефіциту йоду у вагітної, а також стимулюючою дією хоріонічного гонадотропіну [W.M.Burch, 1994; R.S.Brown et al., 1996]. Найнебезпечнішим наслідком зниження функції ЩЗ є ризик порушень розвитку нервової та інших систем плода, що спричиняє інвалідизацію дитини, тому визначення таких проблемних питань зумовлює необхідність адекватної оцінки тиреоїдного гомеостазу протягом вагітності на ранніх термінах, що дозволяло б провести ранню корекцію гіпофункції ЩЗ у матері, а також оцінити за допомогою лабораторних даних ефективність проведеної корекції. Тема затверджена на основі наказу Міністерства з питань надзвичайних ситуацій і в справах потерпілих від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: “Вивчити динаміку стану здоровя радіаційно постраждалого населення України з позиції єдиної біологічної системи “мати-плацента-плід-дитина” (№ державної реєстрації 01.96U016153, ЧД 01.96) та “Науково обґрунтувати та розробити систему спостереження за станом репродуктивної функції жінок, опромінених в дитячому віці та розробити комплекс оздоровчих заходів щодо покращання стану здоровя їх дітей” (№ державної реєстрації 01.99U 004108, ДЧ 19.00.20.00.01.99). Провести аналіз перебігу вагітності, пологів та характеру постнатальної адаптації новонароджених у жінок, оперованих на щитовидній залозі. 4.Дослідити стан матково-плацентарного, плодово-плацентарного кровообігу у жінок, оперованих на щитовидній залозі, для визначення стану плода та тактики ведення вагітності.Перебіг вагітності та пологів досліджено у 75 жінок, оперованих з приводу доброякісних захворювань ЩЗ (1 група), і у 134 жінок, оперованих з приводу раку щитовидної залози (2 група). Кольпіт відмічено у жінок 2 групи в 2,6 рази частіше, а у жінок 1 групи - в 1,6 рази частіше, ніж у контрольній групі. У жінок 1 групи 92,0% дітей народились доношеними в терміні 38-40 тижнів, передчасні пологи в терміні 36-37 тижнів відбулися у 4 % жінок і в 34-35 тижнів також у 4% жінок. Серед жінок, які були оперовані з приводу доброякісних пухлин ЩЗ, найчастіше сумніви відносно можливості народження здорової дитини висловлювали ті жінки, в яких оперативне втручання проводилося у звязку з дифузним токсичним зобом і аутоімунним тиреоїдитом: побоювання народити дитину з уродженим гіпотиреозом зустрічалися в 24 (53,3%) жінок, побоювання розвитку ускладнень основного захворювання відзначали 18 жінок (40,0%). Таким чином, у жінок 1 групи в першій половині вагітності виявлено лабораторні ознаки зниження функції ЩЗ, а у жінок 2 групи - ознаки недостатності дози левотироксину для супресії синтезу ТТГ, що дає підставу рекомендувати підвищення дози левотироксину в ранні терміни вагітності, ретельний контроль рівня ТТГ, динамічну корекцію дози упродовж вагітності.У дисертації наведено теоретичне узагальнення та представлено нове вирішення наукової проблеми стосовно збереження репродуктивного здоровя та успішної реалізації дітородної функції у жінок, прооперованих на щитовидній залозі, на підставі вивчення основних ланок патогенезу, удосконалення методів діагностики ускладнень, розробки системи організаційних, лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів, що істотно поліпшує перебіг вагітності, пологів і перинатальні показники. У жінок, які перенесли операцію на щитовидній залозі, виявляються негативні зміни в психоемоційній сфері, що характеризуються підвищеною тривожністю, зниженням загального фону настрою, високим рівнем іпохондричності, зниженою нервово-психічною стійкістю. Тиреоїдний гомеостаз у вагітних, які були оперовані на щитовидній залозі у звязку з доброякісними захворюваннями, оцінюється як субклінічний гіпотиреоз, внаслідок невідповідності між порушеною функцією щитовидної залози і зростаючими потребами організму вагітної, що вимагає корекції замісної терапії в максимально ранні терміни гестації. У жінок після комбінованого лікування раку щитовидної залози ознак гіпотиреозу немає, однак характер обміну носить дисоційований характер, що повязано з порушенням засвоєння екзогенного тироксину з початком функціонування фетоплацентарного комплексу. У жінок, які були оперовані на щитовидній залозі, змінені практично всі показники, які відображають гемодинаміку матки, плаценти та плода, а саме: збільшується пульсовий індекс в маткових артеріях, резистентний індекс та пульсовий індекс артерій стінки матки, плаценти і аорти плода, а при морфологічному дослідженні - ознаками патологічної незрілості, наявністю проміжних диференційованих ворсин, дисоційованим розвитком котиледонів.

2. Основний зміст роботи