Визначення ключових ліній в оперній творчості С. Слонимського. Розгляд опери композитора з позицій творчого прочитання літературних першоджерел, що вплинули на жанрову специфіку музично-театральних творів. Дослідження її зв’язків з художньою традицією.
Синтетична природа, здатність убирати та відбивати багатовіковий досвід, накопичений у різних галузях людської діяльності, здійснювати діалог між художніми традиціями, зумовлює інтерес до опери з боку композиторів, виконавців, дослідників. Оперну творчість Сергія Слонимського представляють вісім творів, що віддзеркалюють історичну перспективу жанру у його різностильових епохальних варіантах. Багатогранний інтерес композитора до опери стимулює вивчення його музично-сценічних творів у контексті художньої традиції. Дисертаційне дослідження виконано згідно плану науково-дослідницької та методичної роботи Харківського державного університету мистецтв ім. Котляревського (протокол № 6 від 28. 01. 1999 р.), уточнено на засіданні Вченої ради Харківського державного університету мистецтв ім.Слонимського: шляхи наукових пошуків» міститься огляд літератури, присвяченої оперним творам композитора (1. 1.), аналіз вироблених дослідницькою практикою методів та підходів у вивченні взаємодії композиторської творчості з художньою традицією та обґрунтування обраного в дисертації ракурсу вивчання матеріалу (1. 2.). Слонимського у контексті наукових пошуків» аналізується спектр дослідницьких праць, що народжувалися у паралель з появою кожного з оперних творів композитора та окреслили шляхи вивчення взаємодії з художньою традицією. Найбільш помітними тут представлені звязки з творчими здобутками російських композиторів XIX-XX століть, які були розкриті у спостереженнях за першою оперою С. «Взаємодія художніх традицій в опері “Віринея”» виявляється вплив літературного першоджерела на драматургію опери, у якій історичний контекст наділяється функцією коментарю по відношенню до лірико-психологічного сюжету. Слонимського» розглядається інтерпретація шекспірівських драм; розкриваються особливості трактування жанрового різновиду dramma per musica у контексті авторської свідомості (4. 1.), його прояви у композиційно-драматургічних та інтонаційно-стилістичних властивостях опери «Гамлет» (4. 2.), розвиток й оновлення в «Королі Лірі» (4. 3.).
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
