Основні методи контролю форми плоских поверхонь і практичне вимірювання відступу від площини. Особливості інтерференційних методів контролю форми плоских полірованих поверхонь. Обладнання для виконання лабораторної роботи. Аналіз результатів вимірювання.
Використовуючи еталон з проконтролювати форму трьох плоских деталей. Визначити вигляд ("горб", "яма") і величину загальної помилки, визначити вигляд ("місцевий горб", "місцева яма") та величину місцевих помилок. Контроль форми точних полірованих поверхонь базується на використанні явища інтерференції світла, яка виникає в повітряному проміжку між контрольованою поверхнею і еталонною, радіус кривизни якої (в даній роботі ) відповідає заданому на кресленні. Якщо контрольовану поверхню деталі сумістити з вимірювальною поверхнею еталону, то при невідповідності їх форми утворюється повітряний проміжок змінної величини, котрий можна розглядати як пластину товщини h з показником переломлення n=1. Найчастіше зустрічаються наступні похибки форми поверхні: "горб " - умовна назва помилки, при якій величина зазору на краю більше, ніж в центр (рис.Еталони застосовують у вигляді, так званих, пробних скелець для безпосереднього прикладання їх вимірювальної поверхні на контрольовану поверхню деталі - для безконтактних вимірювань. Якщо деталь більше еталону, стрілка згину Ng на діаметрі dg деталі визначається за формулою: де: de - діаметр еталону; Пробні скельця - еталони плоскої сферичної поверхні заданого радіусу кривизни - мають діаметр до 130 мм. При малому зусиллі притиснення еталона до деталі (або навпаки деталі до еталона) повинна зявитися інтерференційна картина, що при невідповідності форми поверхні деталі й еталона буде мати вигляд кілець або рівне-мірне фарбування. Відсутність вільного ковзання еталона по деталі (або деталі по еталоні) указує на неякісне чищення вимірювальної й контрольованої поверхонь.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
