Оперативне лікування хронічних туберкульозних плевритів - Автореферат

В процесі перерахованих змін у значній мірі втрачається присмоктуюча дія плевральної порожнини, погіршується оксигенація крові в легенях, серце працює з підвищеним навантаженням за рахунок тахікардії, що сприяє поступовому формуванню легеневого серця (Л.К. Метою дослідження є: оптимізувати показання до оперативного лікування хворих на хронічний туберкульозний плеврит; удосконалити техніку плевректомії та методику ведення післяопераційного періоду, що покращить безпосередні та віддалені результати хірургічного втручання і реабілітацію пацієнтів. Розробити класифікацію хронічного туберкульозного плевриту з метою уточнення показань і протипоказань до оперативного лікування таких хворих. Удосконалити методику основного оперативного втручання при хронічному туберкульозному плевриті - плевректомії. Таким чином, у ході дослідження вирішено актуальну задачу торакальної фтизіопульмонології - підвищення ефективності лікування хворих на хронічний туберкульозний плеврит шляхом уточнення показань до оперативного лікування, базуючись на даних класифікації хронічного туберкульозного плевриту.Використовуючи розроблену класифікацію ми встановили першу стадію хронічного туберкульозного плевриту у 53 (25,7%) хворих, другу стадію - у 130 (63,1%) хворих, третю стадію - у 23 (11,2%) осіб. Без супутніх патологічних процесів при І стадії хронічного туберкульозного плевриту було 23 (43,4 %) хворих, а при ІІ стадії - 35 (26,9%), що менше у 1,6 рази. Загалом, супутні захворювання при І стадії хронічного туберкульозного плевриту мали місце у 56,6% хворих, при ІІ - у 73,1%, при ІІІ стадії - у 100,0% досліджених. Тиск у легеневій артерії визначив гіпертонію малого кола кровообігу у 9 (17,0 %) осіб на І стадію хронічного туберкульозного плевриту, у хворих на ІІ стадію - у 71 (54,6%) осіб (Р<0,05); у хворих на ІІІ стадію - в усіх 23 (100,0%) досліджених (Р1<0,05), (Р2<0,05). Гіпертензія ІІ ступеня була частішою за ІІ стадії ніж за І стадії у 8,3 рази (Р<0,05); за ІІІ стадії ХТП цей ступінь гіпертензії був частішим, ніж за І стадії у 20,6 рази (Р1<0,05), а порівняно із ІІ стадією - у 2,5 рази (Р2<0,05).У дисертаційній роботі на підставі клінічних та променевих методів досліджень проведено теоретичне обґрунтування та ефективне практичне вирішення однієї з актуальних задач сучасної фтизіохірургії - ранньої діагностики хронічного туберкульозного плевриту та своєчасного оперативного лікування таких хворих на підставі розробленої класифікації хронічного туберкульозного плевриту та удосконалення методики плевректомії. Показання до неї виставляються за класифікацією хронічного туберкульозного плевриту. Так, у термін до 1 місяця з часу маніфестації захворювання виявлено у 7 (3,4%) хворих, через 1-3 місяці - у 22 (10,7%) хворих, через 3-6 місяців - у 42 (20,4%) хворих, через 6-12 місяців - у 97 (47,1%) хворих, 12-24 місяці - у 12 (5,8%), через 24-36 місяців - 4 (1,9%) хворих, понад 36 місяців - 22 (10,8%) хворих. Запропонований спосіб встановлення показань до оперативного лікування хворих на хронічний туберкульозний плеврит, який базується на класифікації хронічного плевриту, показав переваги оперативних втручань у хворих на І стадію ХТП перед ІІ та ІІІ стадіями і перевагу оперативних втручань у хворих на ІІ стадію перед ІІІ стадією хронічного туберкульозного плевриту. Рівень крововтрати при плевректомії залежить від стадії хронізації процесу: «компенсована» крововтрата при І стадії хронічного туберкульозного плевриту зустрілась у 67,9% випадків, при ІІ стадії - у 58,5%, при ІІІ стадії - у 17,4%.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ