Онтологія техніки в соціокультурному контексті - Автореферат

Руйнування традиційного Абсолюта, який задавав виміри цивілізаційній структурі, призводить до виникнення нового божества: ним стає розум та продукти його діяльності, в тому числі й наука та техніка. Для подолання відчуженості, яка посилюється бурхливим розвитком техніки, людина має “присвоїти” її [техніку] у психологічному й соціальному аспектах шляхом надання обєктам технічного середовища символічного значення. Крім адаптації до світової соціально-політичної практики, Україна має вирішувати проблеми, повязані з освоєнням новітніх форм техніки. Це робить необхідним філософське осмислення і вирішення ситуації, що склалася у відношеннях людини і техніки, причому осмислення в безупинній динаміці, у світлі перспектив розвитку, що відкриваються перед сучасною технічною цивілізацією. Феномен техніки досліджувався, починаючи з античності, але техніка розумілася не як самостійний феномен, а скоріше як щось похідне від суспільного або як мистецтво виробництва речей, яке використовують для розуміння природного буття в цілому.Більш ніж столітня історія вивчення філософської проблематики техніки дала численні варіанти самого розуміння терміну "техніка" і повязаних із ним понять, визначення соціальної природи техніки і, загалом, питання детермінізму в соціальному та технічному розвитку, дослідження антропологічних та онтологічних інтерпретацій техніки, аналізу основних тенденцій сучасного розвитку техніки. Мітчем відпрацьовує типологію, яка містить у собі наступні види: техніка як обєкт, техніка як знання, техніка як процес, техніка як волевиявлення. Складнощі філософського дослідження феномену техніки зумовлені тим, що вона повинна містити в собі цілий комплекс різноманітних проблем: відношення техніки та людини, техніки і природи, техніки і буття, визначення ролі техніки в соціокультурному світі, аксіологічна оцінка самої техніки та її наслідків, майбутнє техносвіту тощо. У другому підрозділі другого розділу “Сучасні інтерпретації відношення “техніка” - “людина” та “техніка” - “буття” автором доводиться, що техніка з моменту своєї появи несе в собі субєктивні інтенції людини. Отже, в результаті узагальнення всього матеріалу, викладеного в другому розділі, ми доходимо висновку: техніка представляє певну загрозу для існування людства, якщо порушується баланс відношення “техніка” - “людина” та “техніка” - “буття”, проте, є можливість перебороти тотальну технізацію сучасного світу в разі розвитку сфер людської життєдіяльності, в яких присутнє альтернативне відчуття буття, зокрема, творчість, подібний відхід від суто техніцистського засобу уявлення світу є шляхом, який дозволить людству зберегти свій світ у цілісності.Для того, щоб максимально можливо розкрити сутність і змістовність онтології техніки, і для того, щоб отримати, в першу чергу, методологічну можливість застосування зазначеної категорії до інших контекстів, необхідно розробити шляхом застосування феноменологічно-онтологічного методу єдину соціально-філософську парадигму. Техніка є певною загрозою для існування людства, якщо порушується баланс відношення “техніка” - “людина” та “техніка” - “буття”, проте, є можливість перебороти тотальну технізацію сучасного світу в разі розвитку сфер людської життєдіяльності, в яких присутнє альтернативне відчуття буття, зокрема, творчість. Подібний відхід від вперто техніцистського засобу уявлення світу є шляхом, який дозволить людині зберегти свій світ у цілісності. Техніка являє собою не тільки матеріальний простір життєдіяльності людей, але, успішно занурившись у духовний світ людини і за останні десятиліття укорінившись як певна ментальна установка, вона і явно (як зміна характеру життя і як зміна засобу мислення) впливає на соціальні структури. Нововведення в техніку розглядаються нами як актуалізація життєво необхідних ідей у матеріальний простір людського світу; масове вторгнення технічних нововведень у життєвий світ людей викликає в них побоювання загубити свою людську суть.

1. Основний зміст дисертації