Онтологія релігійно-філософських концептів війни і миру в християнстві та ісламі - Автореферат

Тому дисертаційне дослідження релігійно-філософських концептів війни і миру в християнстві та ісламі в їх онтологічно-гносеологічному вимірі не лише актуальне з огляду доповнення проведених раніше досліджень з теми у вітчизняному релігієзнавстві, а й послугує до певної міри своєрідним практичним "інструментарієм" для аналізу моделей і процесів у міжнародних і міжрелігійних відносинах сьогодення. Поставлена мета визначає конкретні задачі нашої роботи: - дослідити багатоаспектну структуру концептів "війна" і "мир" в християнській традиції, окресливши їхній семантичний обсяг у межах відповідних лінгвістичних полів, оскільки неправильне трактування істинного змісту першоджерел, невизначеність у поняттях і неконкретність тлумачень текстів Біблії часто стає засобом спекуляції з метою як виправдання нетолерантності по відношенню до інших релігійних традицій, в тому числі - ісламу, так і методом загострення конфронтації між християнським та мусульманським світом різними політичними силами; проаналізувати еволюцію і обсяг концептів "війна", "мир" в онтологічному аспекті через дослідження особливостей становлення релігійних концепцій війни і миру у працях християнських філософів та теологів і виявлення сутності, особливостей формування і перспектив християнської теорії "справедливої війни"; провести компаративний та контрастивний аналіз концептів "війна" і "мир" у християнстві та ісламі в контексті релігійних доктрин, повязаних із військовим протистоянням і мирним співіснуванням у названих релігіях, оскільки розуміння відмінностей та наголошення на спільних для обох релігійних традиціях положеннях у питаннях війни і миру можуть сприяти ефективному міжкультурному діалогу і, в перспективі, основою для формування плюралістичного міжрелігійного вчення миру; в той же час довести, що незнання або неправильне трактування релігійних концепцій війни і миру взагалі і релігійно-філософських концептів „війна" і „мир" зокрема часто стає передумовою до конфліктів, в тому числі - міжрелігійних. Висновки досліджень обґрунтовано і підкріплено конкретними теоретичними положеннями, які відзначаються науковою новизною і виносяться на захист: - логіко-семантичний аналіз релігійно-філософських концептів війни і миру виявив, що обсяг концептів "війна" і "мир" визначається лексичними особливостями смислового наповнення понять у мовах, якими були написані книги Святого письма; поняття "мир" у християнстві багатоаспектне: воно ввібрало в свій зміст старозавітне поняття "шалом" і було переосмислене у Новому завіті поза прямою опозицією війна-мир, набувши нових смислових наповнень (мир як Царство Боже, мир як спокій душі тощо).В українському релігієзнавстві до вивчення проблем війни і миру зверталися А.Колодний (визначення сутності і зясування особливостей сучасного богословя миру; етизація і містифікація проблем війни і миру в сучасному православї), П. Нагальна потреба в ґрунтовному порівняльному аналізі онтології релігійно-філософських концептів "війна" і "мир" у християнстві та ісламі з урахуванням політично-соціальних реалій ХХІ сторіччя визначає його проведення для виявлення спільних і відмінних підходів християнської та мусульманської традиції до проблем війни і миру як надзвичайно актуальне. Другий розділ роботи "Генезис понять "війна" і "мир" у християнській традиції" розкриває еволюцію понять "війна" і "мир" у християнстві та зясовує структуру цих концептів. Автор доходить висновку, що християнство ввібрало в себе концептний обрис війни за Старим Завітом і кардинально переосмислило його: війна у Новому завіті - це втрата благодаті миру; не стільки мир визначається як час без війни, скільки війна - як відсутність миру, кара, ознака наближення кінця світу. Онтологічне дослідження доктрини справедливої війни в християнстві, проведене дисертантом, доводить стадіальність її еволюції від абсолютного неприйняття насильства та участі у війні в перші сторіччя становлення релігії, через зумовлену припустимість та обмеження жорстокості (Августин Блаженний), практику Хрестових походів, які суперечать християнській етиці і в яких конфлікт влади та інтересів часто брав гору над духовними та місіонерськими ідеалами, теоретичне обґрунтування вимог початку та ведення війни з виправданням жорстокості через так званий подвійний ефект (Тома Аквінський), пропозитивні аспекти для створення міжнародних організацій з нагляду (Вітторіа і Суарез), релігійно-правові проблеми визначення справедливості війни (Гроціус), оформлення в доктрину обмежень можливості початку війни та особливостей її ведення (документи ІІ Ватиканського собору, інші документи церкви) аж до обумовленого прийняття пацифізму і відмови від будь-яких насильницьких способів вирішення конфліктів.Логіко-семантичний та структурний аналіз концептів війна і мир в ісламі та християнстві, лінгвістичний ана

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ