Аналіз сучасних аспектів побудови поняття держави шляхом окреслення організаційних, схематичних, визначальних передумов, виокремлення синонімічних термінопонять, що складають коло поняття держави, встановлення онтологічної приналежності поняття держави.
Проте гострота міжпозиційних суперечностей стосовно того, що саме в суспільстві, яка сферу суспільних відносин, яке явище має позначатися термінопоняттям «держава» [1; 2; 3; 4], здатна вийти за межі суто наукової дискусії. У вітчизняному науковому дискурсі давно помічено, що всупереч близькості таких понять, як «народ», «суспільство», «країна», «вітчизна», «влада», «управління» тощо, останні все ж таки не є тотожними державі [9], а довільне застосування цього термінопоняття як у суспільно-політичній риториці, так і в науковій сфері засвідчує стан розмитості (неоднозначності) поняття держави. Держава не може вважатися частиною суспільства з огляду на те, що держава й суспільство є різними організаціями, хоча й знаходяться в межах одного простору та часу. Майже вся наукова історія поняття держави оперує різними визначенням, які в орієнтально-узагальненому вигляді можна звести до таких: 1) держава як апарат влади (характерне визначення для держави епохи стародавнього світу); 2) держава як організація політичної влади (епоха Середніх віків і Нового часу); 3) держава як політична організація суспільства (Новий і Новітній часи); 4) держава як публічна організація політичної влади суспільства (Новітній час) [17]. Енгельс свого часу писав, що держава є тільки, за загальним правилом, державою наймогутнішого економічно пануючого класу; держава є формою організації всього суспільства в цілому [18, с.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
