Розгляд агресії в контексті ідей філософської антропології. З’ясування онтологічних основ феномена соціальної агресивності. Прояв (або непроявлення) агресивності в якості особистісної характеристики, як результат складної взаємодії ситуаційних факторів.
Становлення і розвиток постіндустріального суспільства спричинив кардинальні трансформації традиційних соціальних основ, форм і способів соціального життя людини і механізмів її соціалізації. З іншого боку, дедалі більша інституалізація соціальності, ускладнення соціальних практик і їх динамічне оновлення, виникнення і поширення нових засобів і форм комунікації, а також і маніпуляції людською свідомістю тощо утворюють загрозу дегуманізації соціальності: відчуження від людини обєктивних форм її соціального життя і деградацію субєктності людини, підсилення влади над нею зовнішніх соціальних сил - економічних, політичних, духовних, сил масового виробництва, масового споживання, масової комунікації тощо [2]. Під агресією розуміють будь-які навмисні дії, що спрямовані на завдання шкоди іншій людині, групі людей або тварині. Вказане поняття слід відрізняти від поняття «агресивність» - тобто властивість особистості, що проявляється в готовності до агресії. Агресія не виникає в соціальному вакуумі, на таку поведінку впливає присутність інших людей, їхні дії.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
