Онтологічні ознаки суспільства модерну в соціології Франкфуртської школи - Автореферат

Теоретики ж Франкфуртської школи, будучи прибічниками європейської традиції діалектичного мислення в соціальних та гуманітарних науках, у концептуальних межах таких пізнавальних інструментів як „критична теорія” та „негативна діалектика” створили оригінальний понятійно-категоріальний апарат ідентифікації та пояснення основоположних онтологічних ознак суспільства модерну. Певна однобічність поглядів сучасних представників як обєктивістських, так і субєктивістських соціологічних парадигм на якісну специфіку такого типу соціальної системи, як „суспільство модерну”, проявляється й у апологетичному характері їх спроб концептуалізації онтологічних ознак цього суспільства. Отже, в дисертації вирішується наукова проблема, яка відображує суперечність між досягнутим рівнем теоретичних соціологічних знань про організаційно-функціональну специфіку суспільств модерну та потребою в нових соціологічних її концептуалізаціях шляхом дослідження евристичних, теоретичних та методологічних можливостей понятійно-категоріального апарату теоретичної соціології Франкфуртської школи стосовно наукової ідентифікації онтологічних ознак суспільства модерну. З огляду на обєкт, предмет та мету дослідження використано, окрім загальнонаукових методів аналізу та синтезу, такі методи: логічний та історичний аналіз (для виявлення еволюції понять та категорій соціології Франкфуртської школи); структурний метод (для фіксації інваріантних відносин між поняттями та категоріями соціології Франкфуртської школи); компаративістський метод (для пошуку функціональних подібностей між поняттями та категоріями в концептуальних ідентифікаціях онтологічних ознак суспільства модерну цієї школи); метод наукової типологізації (для системного представлення онтологічних ознак суспільства модерну). В результаті отримано типологію онтологічних ознак, яка складається з трьох груп: 1) фундаментальні онтологічні ознаки, які визначають структуру та характер організації суспільства модерну; 2) онтологічні ознаки, які ідентифікуються як патології суспільства модерну; 3) онтологічні ознаки інструментального характеру, які можуть бути використані як засоби подолання патологій суспільства модерну;У першому розділі „Світоглядні та соціологічні засади пізнання суспільства модерну Франкфуртською школою”, який композиційно складається з чотирьох підрозділів, проаналізовано концептуальні засади пізнання суспільства модерну теоретиками Франкфуртської школи. Внаслідок дослідження специфіки потрактування понять модерну та суспільства модерну теоретиками Франкфуртської школи встановлено, що поняття модерну включає в себе: 1) структури суспільства та 2) особливості світогляду. У результаті аналізу світоглядних аспектів пізнання модерну встановлено, що їх дослідження теоретиками Франкфуртської школи здійснюється на основі методу „негативної діалектики”, розробленого Т. Адорно. Також виявлено, що критична теорія забезпечує комплексне соціологічне пізнання суспільства модерну: окрім „базису” вона є основою для дослідження культури суспільства модерну - науки і техніки, моралі і права, мистецтва і літератури. У дисертації надані докази, що Горкгаймер і Адорно досліджують не лише ті онтологічні ознаки суспільства модерну, які визначають його структуру та соціальний устрій, але також і ті, які потрактовуються ними як патології суспільства модерну.У світоглядному аспекті пізнання модерну Франкфуртська школа характеризується методом „негативної діалектики”. Т. Адорно, здійснюючи за допомогою „негативної діалектики” деструкцію субєкт-центрованого розуму і прагнучи врятувати „нетотожне” з-під його влади, намагається по суті зберегти ті світоглядні аспекти, які є визначальними для модерну і без яких модерн неможливий - актуалізацію миті; зосередження на одиничному, чуттєвому; відкритість майбутньому; орієнтацію на невизначене, випадкове; високу оцінку минущого, мимовільного. Внаслідок аналізу специфіки відображення онтологічних ознак суспільства модерну в понятійно-категоріальному апараті Франкфуртської школи було запропоновано наукову типологізацію таких ознак, яка складається з трьох груп: 1) фундаментальні онтологічні ознаки, які визначають структуру та характер організації суспільств модерну („соцієтальна раціоналізація”, „культурна раціоналізація”, „система”, „життєсвіт”); 2) онтологічні ознаки, які ідентифікуються як патології суспільства модерну („уречевлення”, „культуріндустрія”); 3) онтологічні ознаки інструментального характеру, які можуть бути використані як засоби подолання патологій суспільства модерну („авангардне мистецтво”, „публічна сфера”). Встановлено, що в межах Франкфуртської школи фактично наявні дві традиції відображення основних онтологічних ознак суспільства модерну. Традиції розрізняються у відповідності з базовими поняттями, які кладуться в основу концептуалізації суспільства модерну.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ