Онтогенетичні особливості обміну ліпідів і ліпідного живлення у свиней - Автореферат

Методи дослідження: загальний вміст ліпідів у тканинах свиней визначали за методом Фолча, співвідношення окремих класів ліпідів - методом тонкошарової хроматографії на силікагелі, жирнокислотний склад ліпідів - методом газорідинної хроматографії, інтенсивність синтезу ліпідів, білків і глікогену в органах та тканинах свиней - шляхом їх інкубації з міченими радіоактивним вуглецем попередників з наступним визначенням радіоактивності синтезованих ліпідів на рідинносцинтиляційному лічильнику LKB (Швеція). У вказаних органах і тканинах, одержаних від 3-місячних плодів, 1-денних, 1-3 і 8-місячних свиней, досліджували загальний вміст ліпідів ваговим методом після екстракції їх хлороформ-метанолом 2:1 (Folch et al., 1957) і співвідношення класів ліпідів методом тонкошарової хроматографії на селікагелі у системі гексан - диетиловий ефір - льодова оцтова кислота у відношенні 70:30:1 з наступним кількісним їх визначенням біхроматним методом (Кейтс М.С., 1975); жирнокислотний склад окремих класів ліпідів визначали методом газорідинної хроматографії (Немировський В.І., Терещук О.М., 1989); інтенсивність синтезу окремих класів ліпідів досліджували в умовах in vitro шляхом інкубації зрізів органів і тканин з [U-14C] глюкозою, інтенсивність окиснення [1-14C] пальмітинової кислоти і [U-14C] глюкози у печінці та скелетних мязах; досліджували використання [1-14C] лінолевої і [1-14C] арахідонової кислот у синтезі ліпідів, простагландинів і енергетичних процесах (Захарів О.Я., 1989). В органах і тканинах поросят досліджували загальний вміст ліпідів і співвідношення окремих їх класів, інтенсивність окиснення [1-14С] пальмітинової кислоти і [6-14С] глюкози, інтенсивність синтезу ліпідів з [1-14С] пальмітинової кислоти і [6-14С] глюкози у печінці і скелетних мязах - інтенсивність синтезу білків, глюкози і глікогену за вказаними вище методами. Через три місяці свиней забивали і в одержаних від них органах та тканинах досліджували загальний вміст ліпідів, жирнокислотний склад і співвідношення окремих класів ліпідів, інтенсивність окиснення [1-14C] пальмітинової кислоти і [6-14C] глюкози в умовах in vitro та використання обох субстратів у синтезі ліпідів у скелетних мязах. Метою наступного досліду було вивчення впливу ріпакової олії при згодовуванні її свиноматкам у період поросності і лактації на вміст ліпідів, їх жирнокислотний склад і співвідношення окремих класів ліпідів у плазмі крові, молозиві і молоці на метаболічний профіль крові, синтетичні та енергетичні процеси в печінці та скелетних мязах, одержаних від них поросят, та інтенсивність їх росту.Вивчено інтенсивність синтезу окремих класів ліпідів, їх вміст і жирнокислотний склад у печінці, скелетних мязах, жировій тканині та слизовій оболонці порожньої кишки свиней на окремих етапах онтогенезу і при згодовуванні ріпакової олії у вигляді добавок до раціону поросятам після відлучення, свиням на відгодівлі і свиноматкам в заключний період поросності. При цьому в усіх органах і тканинах, за винятком слизової оболонки порожньої кишки, зменшується відносний вміст фосфоліпідів і збільшується вміст ацилгліцеролів та НЕЖК, зменшується відношення між вмістом вільного і етерифікованого холестеролу. Зміни інтенсивності синтезу окремих класів ліпідів у досліджуваних органах і тканинах свиней протягом онтогенезу з [U-14C] глюкози в умовах in vitro перебувають у прямому звязку із змінами їх вмісту: інтенсивність синтезу фосфоліпідів знижується, а інтенсивність синтезу триацилгліцеролів і ацилювання холестеролу - підвищується. Триацилгліцероли органів і тканин дорослих свиней порівняно до фосфоліпідів і етерифікованого холестеролу характеризуються значно меншим вмістом поліненасичених і більшим вмістом мононенасичених жирних кислот, етерифікований холестерол порівняно з фосфоліпідами і триацилгліцеролами - більшим вмістом поліненасичених і меншим вмістом насичених жирних кислот. При інкубації зрізів печінки, скелетних мязів, слизової оболонки порожньої кишки плодів поросят і дорослих свиней з [1-14C] лінолевою кислотою 58,6-80,6% радіоактивності виявлено в ліпідах, 14,8-32,0% - у простагландинах, 1,96-9,28% - в СО2.