Оновлення та розвиток технічних засобів у сільськогосподарському виробництві - Автореферат

Довготривала кризова ситуація, яка охопила сільськогосподарське виробництво та інші галузі агропромислового комплексу, особливо негативно вплинула на погіршення його технічного оснащення, порушення оптимальних строків виконання технологічних операцій у виробництві рослинницької й тваринницької продукції. Руйнування матеріально-технічних засобів у сільському господарстві без їх заміни на якісно новій основі призвело до різкого спаду сільськогосподарського виробництва, зниження його ефективності, погіршення фінансового стану і платоспроможності сільськогосподарських товаровиробників. Як наслідок, майже повністю призупинився інвестиційний процес, у кілька разів зменшились поставки техніки на село, значно скоротився випуск запасних частин до тракторів, зернозбиральних, бурякозбиральних, кормозбиральних комбайнів, іншої сільськогосподарської техніки та знарядь, занепала ремонтна база виробничих структур. Загострення проблеми технічного переоснащення сільського господарства та нагальна необхідність поліпшення стану з використанням машинно-тракторного парку в умовах аграрної реформи, розвитку пореформеного сільськогосподарського виробництва визначає високу актуальність теми дисертаційного дослідження і його структурну побудову. Предметом дисертаційного дослідження слугував процес оновлення і розвитку матеріально-технічної бази аграрного сектора економіки, організаційно-економічна сутність заходів щодо його забезпечення технічними засобами, організаційно-виробничих форм використання та становлення ринку техніки.У першому розділі - “Теоретико-методологічні основи створення і оновлення матеріально-технічної бази в сільському господарстві” обґрунтовується роль матеріально-ресурсного потенціалу у сільськогосподарському виробництві, розкриваються сутність матеріально-технічних ресурсів та їх класифікація, висвітлюються особливості використання техніки, формуються основні методологічні положення оновлення та розвитку технічних засобів Формування і використання матеріально-ресурсного потенціалу в аграрному секторі економіки має ряд характерних особливостей, які, насамперед, повязані із специфікою сільськогосподарського виробництва. Цим зумовлюється необхідність забезпечення потреби галузі у великому наборі різних видів матеріально-ресурсних засобів, які за своїми функціональними призначеннями і тривалістю можливого використання істотно різняться. На сучасному етапі розвитку агропромислового виробництва, виходу його галузей з кризового стану і освоєння ринкових відносин формування та реалізація державної політики розвитку матеріально-ресурсної бази набуває особливо актуального значення. Різноманітність за змістом, виробничими функціями, функціональними призначеннями та характером використання окремих видів матеріально-ресурсних засобів зумовлює необхідність застосування відповідних методів їх формування, оновлення і розвитку стосовно регіональних особливостей діяльності організаційно-господарських виробничих структур.Водночас внаслідок суттєвих прорахунків в організації реформування сільськогосподарського виробництва, повільного створення законодавчого поля здійснення глибоких соціальних та економічних перетворень в аграрному секторі економіки виникли і набули стійкої тенденції деструктивні процеси, які призвели до руйнування матеріально-технічної бази сільського господарства, значного скорочення обсягів виробництва продукції, зниження середньорічного рівня споживання основних, особливо тваринного походження, продуктів харчування жителями країни, істотного погіршення платоспроможності сільськогосподарських товаровиробників. Дослідження дають підставу стверджувати, що в процесі аграрної реформи через відсутність чітко визначеної програми її здійснення, поступово була втрачена сільськогосподарськими органами на макро-, мезо-і мікрорівнях керованість забезпеченням сільськогосподарського виробництва матеріально-ресурсними засобами, поширилось недотримання вимог їх систематичного оновлення та умов розвитку техніко-технологічної бази, послабились контрольні функції державних і господарських структур щодо експлуатації і проведення ремонту сільськогосподарської техніки. Загальна вартість основних виробничих фондів сільського господарства країни скоротилась у 2,5 раза, в тому числі будівель і споруд - у 2,9 раза, машин і обладнання - у 2,2 раза, продуктивної худоби - у 3 рази, багаторічних насаджень - у 1,4 раза, транспортних засобів - у 2 рази (табл. Лише з 1996 року фондооснащеність аграрної сфери виробництва знизилась на третину, а фондоозброєність праці - на 17,5%. За даними Інституту аграрної економіки “...через подовження строків збирання врожаю ранніх зернових культур до 30 днів втрати зерна за 2001 і 2002 роки досягли 4 млн. тонн, що дорівнює вартості еквівалентно 2500-3000 нових вітчизняних зернозбиральних комбайнів.” (Формування і реалізація державної політики розвитку матеріально-технічної бази АПК в Україні.Розвиток суспільного виробництва в аграрному секторі економіки здійснюється на основі споживання матеріально-ресур

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ