Інформативність ономасіологічної парадигми і можливості її використання як операційної одиниці в зіставно-ономасіологічних дослідженнях. Типи кореляцій мотиваційних структур маскулінізмів з урахуванням протомотивів та культурної і національної специфіки.
Важливим аспектом сучасних антропоцентрично зорієнтованих ономасіологічних студій є зясування взаємовідношення позамовного та мовного, обєктивного та субєктивного, цивілізаційно-та культурно значущого у процесі вербалізації фактів позамовної дійсності з метою виявити взаємодії процесу і результату номінації-вибору, а вихідним їх принципом є діалогічність мови та людини як субєкта й обєкта іменування та як субєкта й обєкта культури. Серед проблем, що постали перед ономасіологією, - виробити чіткі принципи, за якими можна реконструювати процес номінації-вибору імені обєкта позамовної дійсності, всебічно дослідити вплив людського чинника на процес переведення певного змісту, думки у вербальну (словесну) форму природної мови та виявити специфіку бачення світу представниками національно-лінгво-культурних спільнот і, відповідно, підстави, за якими можна результати процесу вербалізації оголосити інтерлінгвальними та національно-, культурно-чи національно-культурно специфічними. Актуальність дослідження систем номінантів на позначення особи чоловічої статі з ономасіологічно-мовотворчого погляду, зясування того, як структурується мовою цей поняттєвий базис, як відбувається й чим детермінується процес вербалізації фактів буття чоловіка у позамовному світі, чому саме таке імя виявляється прийнятним в акті іменування з огляду на номінаційне завдання та прагматичну інтенцію номінатора зумовлені необхідністю виявити ймовірнісні тенденції номінації-вибору, з одного боку, та особливості мовної репрезентації чоловіка як архетипу культури засобами кожної з мов, з іншого. Мета дослідження зумовлює необхідність вирішення таких завдань: 1) визначити гносеологічний, соціокультурний та лінгвістичний статус і мовну категоризацію понять ?маскулінність?, ?маскулінізм?, ?маскулінізація?, ?маскуліноцентричність?; 2) опрацювати оптимальні засади систематизації маскулінізмів з метою вивчення номінації-вибору з ономасіологічного погляду; 3) змоделювати номінаційний акт через систему взаємодій його складників та визначити оптимальні шляхи пошуку закономірностей в отриманні особою чоловічої статі як обєктом позамовної дійсності імені; 4) виявити статус і місце субєкта-номінатора як поліознакової сутності в загальній моделі процесу номінації; систематизувати чинники обєктивного та субєктивного, позамовного та мовного характеру і культурні впливи у процесі надання особі чоловічої статі імені на понятійно-пізнавальному та понятійно-вербальному рівні; 5) окреслити зони взаємодій концептуальної та мовної картин світу у процесі вербалізації позамовного обєкта ?чоловік?; 6) дослідити систему чинників, що мотивують і стимулюють вибір форми маскулінізму як «узгодженості між звуком і думкою» на тлі детермінант маскулінності як фрагмента концептуальної картини світу та створити загальну модель аналізу процесу вибору форми на позначення буття, проявів та рефлексій чоловіка в позамовному світі; 7) розкрити специфіку номінації-вибору з урахуванням номінаційного завдання, прагматичної інтенції субєкта іменування; виявити впливи оцінного ставлення номінатора до номіната на вибір форми маскулінізму; 8) виробити засади обєктивації типологічного і генетичного в номінаційному процесі. Новизна цієї праці полягає в тому, що в ній 1) системно досліджено маскулінізми чеської та української мов з ономасіологічного мовотворчого погляду; 2) визначено лінгвістичний статус понять маскулінність, маскулінізм, маскулінізація, маскуліноцентричність; 3) вивчено детермінанти маскулінності у філогенезі та онтогенезі; 4) описано маскулінність як мовну категорію; 5) зіставлено прояви маскуліноцентричності чеської та української мов; 6) поглиблено засади семантико-ідеографічної параметризації маскулінізмів, показано інформативність ономасіологічної парадигми і можливості її використання як операційної одиниці в зіставно-ономасіологічних дослідженнях; 7) розроблено методику ономасіологічного аналізу номінації-вибору шляхом виявлення мотиваційних структур маскулінізмів як взаємодії не лише складників понятійно-вербального, але й понятійно-пізнавального рівня; 8) укладено й систематизовано ономасіологічні парадигми маскулінізмів різних типів; 9) зіставлено за чіткими параметрами ономасіологічні парадигми кількох мов на позначення спільного денотата; визначено основні типи кореляцій мотиваційних структур маскулінізмів з урахуванням протомотивів та культурної і національної специфіки. ономасіологічний парадигма чоловік маскулінізмУявлення про чоловіка і чоловічість спираються на своєрідні еталони чоловічості та жіночості, що склалися внаслідок складної взаємодії багатьох чинників - біологічних, культурних (інтеркультурних, інтракультурних, інокультурних) та соціальних і формують концептуальний автопортрет чоловіка (чеха й українця) у взаємодії загальнолюдського, ареального та національного на тлі релігійної, міфопоетичної, історико-соціальної, соціоетнічної традиції. І ті, й інші маскулінізми щодо номінаційної ознаки представляють три гетерогенні групи: номінанти релятивного типу за
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
