Дослідження питання ефективності діяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, у контексті нового курсу країни. Особливості роботи інституту Омбудсмена Європейського Союзу та рекомендації щодо вдосконалення вітчизняного аналога.
Представники юридичної професії розуміють, що питання статусу та повноважень будь-якої офіційної інституції необхідно розглядати через призму законодавчих положень, саме тому, опираючись на Конституцію України, яка стверджує, що "кожен має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини"[1], і норми Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини", зазначимо таке: "Парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина та захист прав кожного на території України і в межах її юрисдикції на постійній основі здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, який у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України" [3]. Метою парламентського контролю, який здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини (далі - Уповноважений), є захист прав і свобод людини та громадянина, проголошених Конституцією України, законами України й міжнародними договорами України; додержання та повага до прав і свобод людини та громадянина субєктами, зазначеними в законодавстві; запобігання порушенням прав і свобод людини та громадянина або сприяння їх поновленню; сприяння приведенню законодавства України про права і свободи людини та громадянина у відповідність із Конституцією України, міжнародними стандартами в цій галузі; поліпшення й подальший розвиток міжнародного співробітництва в галузі захисту прав і свобод людини та громадянина; запобігання будь-яким формам дискримінації щодо реалізації людиною своїх прав і свобод; сприяння правовій інформованості населення й захист конфіденційної інформації про особу [3]. Тобто, Уповноважений є невідємним елементом конституційної системи захисту прав і свобод людини та громадянина, яка включає в себе передусім систему судів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та міжнародні судові й інші органи, членом або учасницею яких є Україна. Законом установлено, що протягом першого кварталу кожного року Уповноважений представляє Верховній Раді України щорічну доповідь про стан додержання й захисту прав і свобод людини та громадянина в Україні органами державної влади, органами місцевого самоврядування, обєднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та їхніми посадовими і службовими особами, які порушували своїми діями (бездіяльністю) права і свободи людини та громадянина, і про виявлені недоліки в законодавстві щодо захисту прав і свобод людини та громадянина. Павленком проектах Закону України "Про внесення змін і доповнень до Цивільного процесуального кодексу України" та Закону України "Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України" пропонувалося надати Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини права самостійного учасника процесу в цивільному й адміністративному судочинстві, додатково закріпити за Омбудсменом право надавати після судових дебатів правовий висновок у справі; оскаржувати судові рішення до Верховного Суду України за виняткових обставин, перелік яких для Уповноваженого розширено, порівняно з іншими особами, які беруть участь у справі; вносити подання Президентові України та до Верховної Ради України з приводу порушень конституційних прав і свобод громадян, виявлених під час розгляду судових справ.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
