Олександр Сергійович Грушевський – історик, організатор архівної та бібліотечної справи, педагог - Автореферат

В українському архівознавстві від другої половини 1990-х рр. спостерігається активізація біоісторіографічних досліджень у контексті неупередженого вивчення історії архівної справи, подолання застарілих методологічних підходів в оцінці його важливих етапів, що тривалий час залишалися недостатньо вивченими. Відтак науковий інтерес становить дослідження життя й діяльності Олександра Сергійовича Грушевського - першого керівника державного органу управління у сфері архівної справи України, унікальність творчого доробку якого полягає в його багатогранності й національному спрямуванні. Вчений збагатив українську науку цінними працями з історії, історіографії, історичної географії, архівознавства, етнографії, літературознавства, зробив непересічний внесок у становлення національної освіти, розбудову архівної та бібліотечної справи України, був причетний до ідейного й організаційного творення української науки в першій третині ХХ ст. Грушевського у розвиток української історичної науки, сучасної оцінки його практичної діяльності у сфері освіти, архівної та бібліотечної справи, організації наукових установ, використання здобутків ученого, які й досі в багатьох аспектах не втратили своєї цінності. Тема дослідження відповідає плану науково-дослідної та методичної роботи Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства (1.1 “Загальні методологічні та теоретичні дослідження, історія архівної справи”).Грушевського як представника Київської документальної школи істориків України, характеризує вченого як авторитетного дослідника Княжої доби, Великого князівства Литовського, Гетьманщини, української історії й культури ХІХ ст. Бібліографічну інформацію про вченого представлено довідниками: “Бібліографія українознавства за 1914-1923 рр.”, “Бібліографія історії України, Росії та українського права, краєзнавства й етнології за 1917-1927 рр.”; бібліографічними оглядами в журналі “Україна”. Серед бібліографічних видань 1990-х рр. певний джерелознавчий інтерес становлять покажчики “Михайло Грушевський - перший президент України, академік: Біобібліографія (1885-2000)”, а також “Епістолярна спадщина Михайла Грушевського: Покажчик до фонду № 1235 у ЦДІА України у м. Основу джерельної бази дослідження складають писемні джерела: 1) особисті документи вченого (автобіографії, анкети, особові листки, довідки, посвідчення, відомості про членів сімї); 2) творча спадщина (тексти праць, статей, конспекти лекцій, бібліографічні виписки, покажчики джерел, підготовчі матеріали); 3) документи про службову та громадську діяльність: організаційні, розпорядчі, довідкові (протоколи засідань науково-академічних і культурно-освітніх установ, проекти статутів, положення, рекомендації, інструкції, звіти); 4) планова документація (плани роботи Бібліотечно-архівного відділу, Бібліотечної секції, наукових товариств, наукових установ ВУАН, висновки щодо планів роботи центральних і крайових архівів, плани створення закладів архівної освіти, організації та роботи курсів підготовки і перепідготовки кадрів архівної та бібліотечної справи в Україні, плани навчальних програм і курсів); 5) епістолярна спадщина; 6) фінансові документи (особові рахунки, відомості про заробітну плату, де значиться прізвище О. Грушевського про діяльність відділу і затвердження його штатів, лист Бібліотечно-архівного відділу до Міжвідомчої Комісії про повернення в Україну архівних документів, які було вивезено до російських архівів, план організації архівної справи в Україні, проект статуту Українського національного архіву, “Законопроект про обовязкову надсилку друкарнями всіх видань”, чернетка “Протоколу засідання Комісії у справі утворення Української Національної Бібліотеки 19 квітня 1918 р.”, матеріали про підготовку Першого Всеукраїнського зїзду бібліотекарів, чернетки до статей “Національна бібліотека”, “Завдання Національної бібліотеки” та інші документи, що мають важливе значення для висвітлення питань про розвиток архівної та бібліотечної справи доби визвольних змагань, розроблення вченим теоретичних і практичних засад архівної та бібліотечної реформ в Україні.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ АВТОРОМ ОДНООСІБНО ВИКЛАДЕНО У ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Висвітлення життя і діяльності О.С. Грушевського в працях українських та зарубіжних дослідників: Спроба історіографічного аналізу // Архівознавство. Археографія. Джерелознавство: Міжвід. зб. наук. праць. - К., 2003. - Вип. 6. - С. 220-239.

2. Внесок Олександра Грушевського у розбудову бібліотечної справи Української держави у 1917-1918 рр. // Бібл. вісник. - 2004. - № 4. - С. 23-30.

3. Олександр Грушевський - дослідник історії України // Студії з архівної справи та документознавства. - К., 2004. - Т. 11. - С. 238-247.

4. Олександр Грушевський і становлення української національної науки на початку ХХ ст. // Студії з архівної справи та документознавства. - К., 2004. - Т. 12. - С. 206-216.

5. Внесок Олександра Грушевського у розвиток історичного наукового краєзнавства в Україні на початку ХХ ст. // Житомиру - 1120 (884-2004): Науковий зб. “Велика Волинь”. - Т. 31 (Матеріали міжнар. наук.-краєзнав. конф. “Житомир в історії Волині та України” (15-18 верес. 2004 р.). - Житомир, 2004. - С. 136-141.

Размещено на Allbest.ru