Роль і місце О. Погодіна у російській славістиці та громадсько-політичній думці початку ХХ ст. Ставлення вченого і громадського діяча до українського національного руху, визначення внутрішніх та міжнародних факторів, що впливали на зміну його поглядів.
За всієї невизначеності й непослідовності позиції російської ліберальної інтелігенції в українському питанні вона все ж відігравала найактивнішу (порівняно з іншими політичними силами) роль у цій взаємодії. Ліберали були зацікавлені у залученні національних рухів до ініціатив, спрямованих на конституційне реформування самодержавної системи, і з цією метою погоджувалися враховувати у своїй програмі окремі національно-культурні вимоги українців. У дисертації аналізуються погляди Олександра Погодіна (1872-1947) - відомого російського славіста та громадського діяча ліберального спрямування, одного з лідерів неославізму, який у своїй професійній та громадській діяльності звертався до української тематики. Вивчення діяльності Олександра Погодіна, зокрема, доповнює і уточнює вже сформульовані в науковій літературі та публіцистиці висновки щодо позиції російських лібералів з українського питання і, таким чином, збагачує картину українсько-російських стосунків. Мета дослідження - на основі вивчення матеріалів про життя і суспільну діяльність Олександра Погодіна, його наукових праць та публіцистики, проаналізувати ставлення вченого до українського національного руху в контексті підходів російської ліберальної інтелігенції до українського питання.Погодіна, варто виділити наступні напрямки: історія російського лібералізму початку ХХ ст.; історія українського національного руху в Російській імперії того ж періоду; праці, неославізм. Погодін згадується як “провідний ідеолог неославізму” і водночас прихильник російсько-українського порозуміння, ініціатор зустрічей російських та українських політиків. Балашова у брошурі “Российский либерализм начала ХХ века” здійснила аналіз російської ліберальної ідеології на прикладі невеликої групи діячів, співробітників “Московского еженедельника”, до якої входив і О. Погодін. Погодіна як публіциста датуються 1905-1906 рр. Ситуація, яка склалася на той час у Росії, загалом сприяла залученню інтелектуалів до активної громадсько-політичної діяльності. Погодін розглядав його (як і українське) у ширшому контексті - як складову частину словянського питання.Ковальчук Н. Українське питання в публіцистиці Олександра Погодіна // Славістичні студії.- Ковальчук Н. Російські словянські товариства та українське питання на початку ХХ століття // Вісник Львівського університету.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТОсновний зміст дисертації було викладено у наступних публікаціях:
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
