Релігійна політика О. Македонського на території Ірану та Індії, його ставлення до зороастрийського поховального обряду. Мотиви поведінки Македонського в адміністративних і релігійних столицях Ахеменідів, характер збитку, нанесеного культовим місцям.
Актуальність теми дослідження визначається тим, що, незважаючи на постійну увагу дослідників до особи Олександра Македонського, питання про його релігійну політику на території Ірану до цього часу залишається не вирішеним. Багато в чому це пояснюється суперечностями в джерелах, що дійшли до нас, які містять відомості про діяльність Олександра по відношенню до давньоперської релігії, і, перш за все, до зороастризму. На тлі цього протиріччя в історичній літературі неодноразово висловлювалися думки про можливі симпатії македонського царя до зороастризму. Суперечності між потребуючими перевірки даними зороастрийської традиції і повідомленнями античних авторів, відсутність сучасних публікацій по темі, необхідність подивитися на проблему через призму критичного підходу до повідомлень античних авторів про зороастризм і Зороастра, невирішеність питання про місце і роль зороастризму в “східній політиці” Олександра - все це робить необхідним здійснення спеціального дослідження, присвяченого проблемі “Олександр - зороастризм”. Враховуючи недостатнє висвітлення теми в світовій і вітчизняній історіографії, метою дисертаційної роботи є вивчення релігійної політики Олександра Македонського на території Ірану, виявлення її основних особливостей.Як показує аналіз, численні свідчення античних авторів про магів, Зороастра і його твори (Ксанф Лідійський, Герміпп Смірнський) цілком можуть бути віднесені до кола елліністичної псевдоепіграфічної літератури, що необхідно враховувати при роботі з ними. Представники першого в тій чи іншій мірі розділяють зороастрийську точку зору на “лиходійства” македонського царя по відношенню до перської релігії (М. Н. Проведений аналіз дозволяє заключити, що створення авестійського алфавіту не може бути віднесене до часу раніше IV ст., про що свідчать, окрім історії розвитку систем писемності в Ірані, по-перше, зміст написів Картіра, по-друге, те, що цей алфавіт залишився невідомим Мані. У першому підрозділі “Олександр Македонський і маги” проводиться аналіз джерел, що містять відомості про взаємини іранського жрецтва і македонського царя. Зіставлення повідомлення Полібія про розграбування храму Анахіти в Екбатанах (X, 27, 11 - 13) з даними інших джерел, що розповідають про перебування в цьому місті Олександра, дозволяє припустити, що пограбування було здійснено під час відсутності македонського царя, як це було в інших областях Ірану (Арріан, VI, 27, 3 - 5; Курцій Руф, Х, 11 - 5).
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
