Основна характеристика реалізації політики землевпорядкування в ході Столипінської аграрної реформи. Аналіз налагодження тісних взаємовідносин між комісіями та Селянським банком. Дослідження ролі О. Кривошеїна в здійснення земельного реформування.
Необхідність реформування царським урядом аграрних відносин на початку ХХ ст. була зумовлена рядом економічних, політичних та ідеологічних чинників. Реформа мала на меті, перш за все, зняти революційну напругу у суспільстві, та створити нову верству - селян-господарників. Указ від 4 березня також регламентував склад губернських та повітових комісій: 1) повітові землевпорядні комісії, під головуванням предводителя дворянства, складалися з: голови повітової земської управи; особи, яка заміняє голову комісії, у разі його відсутності; особи призначеної ГУЗІЗ як постійний член комісії; повітового члена окружного суду, члена від удільного відомства в повітах, де є удільні землі; податкового інспектора и земського начальника; трьох членів від повітового зібрання і трьох селян, обраних з числа кандидатів від волосного сходу [6, 372]; 2) до складу губернських комісій, під головуванням губернатора, входили: предводитель губернського дворянства; голова губернської земської управи; особа призначена ГУЗІЗ як постійний член комісії; управляючий казенною палатою; управляючі місцевими відділами Селянського і Дворянського банків; член окружного суду; один з членів губернського управління у справах селян; шість членів, які обираються губернським земським зібранням, в тому числі троє селян наділених землею [7, 577]. У губерніях, де введено управління земським господарством, члени комісій, що обиралися губернськими та повітовими земським зібраннями, замінювалися членами, обраними з місцевих землевласників та селян губернським і повітовими комітетами у справах земського господарства, за приналежністю, а в губерніях, де немає ні земських закладів, ні управління земським господарством, вище згадані члени запрошувалися головами комісій. До компетенції повітових землевпорядних комісій входили наступні питання: допомога сільським громадам у подоланні недоліків існуючого землеволодіння і землекористування; сприяння переселенню селян на державні землі; допомога у придбанні селянами землі через Селянський поземельний банк у приватних власників; посередництво між селянами і приватними власниками у розподілі черезсмужних земель, сервітутів, спільних володінь.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
