Опис впливу нацистської пропаганди на морально-психологічні настрої населення Волині. Аналіз її завдань та засобів. Ідеологічна обробка місцевих жителів. Виявлення особливостей пропагандистських гасел, які спрямовувалися на конкретні категорії населення.
На той час пропаганда не ставила своєю метою залучення радянського населення до збройної боротьби на боці рейху, оскільки його керівництво вважало, що війна буде швидкоплинною. 6 червня 1941 р. побачило світ розпорядження начальника штабу Верховного командування збройних сил Німеччини, у якому вказувались основні вимоги до пропаганди на окупованих територіях: називати противником не народи Радянського Союзу, а єврейсько-більшовицьке радянське керівництво; створювати німецькому солдату образ визволителя; роз’яснювати населенню, що за нанесення шкоди вермахту його будуть карати; прагнути до розпаду СРСР на маріонеткові державні утворення; сприяти тому, щоб населення залишалося на своїх робочих місцях. Більше того, нацисти нав’язували думку, що лише завдяки війні народи стали вільними, що західні країни вже не могли спокійно спостерігати як більшовики знущаються з людей і гублять таку давню культуру [34, с. На сторінках видання здійснювалася цілеспрямована пропаганда аграрної політики окупантів в Україні та німецького досвіду господарювання в сільськогосподарській галузі, роз’яснювалися завдання, що стояли перед українськими селянами в умовах воєнного часу, а також у значній кількості друкувалися матеріали практичного спрямування на допомогу аграріям [32, с. Всі кінотеатри на окупованій території України, а їх до війни було 600 та майже 1200 кіноустановок, підпорядковувались товариству «Фільм Україна», філії центрального товариства «Схід» у Берліні.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
