Виявлення суперечностей термінологічного апарату кібербезпеки. Судово-експертне дослідження шкідливих програмних засобів. Відповідальність за несанкціоноване втручання в роботу комунікаційних систем. Захист інформації та протидія кіберзлочинності.
В Україні нормативно-правову основу функціонування інформаційно-телекомунікаційних систем, технічного захисту оброблюваної в них інформації та кримінальної відповідальності за несанкціоноване втручання в їх роботу становлять Конституція України, закони України та підзаконні нормативні акти. Закон України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» дає таке визначення: інформаційна (автоматизована) система - організаційно-технічна система, в якій реалізується технологія обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів. Оскільки закон України «Про телекомунікації» [5] визначив термін «електрозвязок» як рівнозначний терміну «телекомунікації», мережа електрозвязку це ні що інше, як телекомунікаційна мережа - комплекс технічних засобів телекомунікацій та споруд, призначених для маршрутизації, комутації, передавання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого виду по радіо, проводових, оптичних чи інших електромагнітних системах між кінцевим обладнанням. Відповідно до закону України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України» системи електронних комунікацій (далі - комунікаційні системи) - системи передавання, комутації або маршрутизації, обладнання та інші ресурси (включно з пасивними мережевими елементами, які дають змогу передавати сигнали за допомогою проводових, радіо-, оптичних або інших електромагнітних засобів, мережами мобільного, супутникового звязку й електричними кабельними мережами в частині, в якій вони використовуються для цілей передачі сигналів), що забезпечують електронні комунікації (передачу електронних інформаційних ресурсів), серед іншого засоби та пристрої звязку, компютери й інша компютерна техніка, інформаційно-телекомунікаційні системи, які мають доступ до мережі Інтернет та/або інших глобальних мереж передавання даних. Він охоплює всі зазначені вище системи та ін.: інформаційні/автоматизовані та технологічні системи, електронно-обчислювальні машини (компютери) та компютерні мережі, мережі електрозвязку, телекомунікаційні та комунікаційні системи.Можна констатувати, що частина нормативних документів, які стосуються забезпечення кібербезпеки в Україні, мають неузгоджений понятійний апарат. Приведення у відповідність цього апарату (зокрема з урахуванням пропозицій автора) дозволить уникнути неоднозначностей у тлумаченні тих чи інших термінів і спростить розуміння різних нормативних актів, що стосуються однієї спільної або кількох суміжних сфер регулювання. Кримінальний кодекс України : закон України від 05.04.2001 № 2341-Ш // База даних (БД) «Законодавство України» / Верховна Рада (ВР) України. Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах : закон України від 05.07.1994 № 80/94-ВР // БД «Законодавство України» / ВР України. Про основні засади забезпечення кібербезпеки України : закон України від 05.10.2017 № 2163-VIII // БД «Законодавство України» / ВР України.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
