Дослідження стану цитомембран та активності процесів пероксидного окиснення ліпідів у дітей залежно від клінічної форми вегетативних дисфункцій. Методика застосування препарату церебролізин в корекції метал-залежних процесів ліпопероксидації у дітей.
Все вищенаведене зумовило своєчасність та актуальність дослідження процесів вільнорадикального пероксидного окиснення ліпідів у дітей з вегетативними дисфункціями та динаміки цих змін при застосуванні антиоксидантів, що дозволить підвищити ефективність лікування захворювання. Для досягнення поставленої мети обстежено 141 дитину віком від 6 до 16 років з різними клінічними формами вегетативних дисфункцій, які перебували на лікуванні у Київському міському центрі діагностики і лікування вегетативних дисфункцій у дітей на базі ДКЛ №6 у період із січня 1999 року до квітня 2001 року. У 9,93% дітей було діагностовано асфіксію різного ступеня тяжкості, у 7,8% дітей було виявлено гіпоксичну енцефалопатію. Хворі цієї групи скаржилися на біль у ділянці серця, головний біль, слабість, швидку втомлюваність, серцебиття, задишку при незначному навантаженні. Достовірне зниження показників відмічено для певних ПНЖК: лінолевої (С18:2) - (8,13±0,06)% у хворих з ПЕРВД та (8,55±0,15)% у дітей з ПВН, порівняно з контролем (10,1±0,5)% (р<0,01); а також майже в два рази: арахідонової кислоти (С20:4) - (2,98±0,05)% у хворих з ПЕРВД та (2,54±0,14)% у дітей з ПВН, порівняно з контрольним значенням (4,8±0,8)% (р<0,05).У дисертації наведено теоретичне обґрунтування і запропоновано нове вирішення наукового завдання - удосконалення лікування вегетативних дисфункцій у дітей на основі визначення стану цитомембран і процесів ліпопероксидації та розробки методів корекції окиснювально-антиоксидантного гомеостазу за рахунок зниження інтенсивності метал-залежної ліпопероксидації. У майже 70% дітей з вегетативними дисфункціями, незалежно від клінічної форми (перманентної вегетативної дисфункції з проявами лабільності артеріального тиску із схильністю до артеріальної гіпотензії або гіпертензії; пароксизмальної вегетативної недостатності у вигляді симпато-адреналових або ваго-інсулярних кризів) виявлявся дефіцит ненасичених жирних кислот у біологічних мембранах; показники суми поліненасичених жирних кислот у поті і плазмі крові були відповідно у 1,2 та 1,3 рази нижчі порівняно з контролем (р<0,01); рівень малонового діальдегіду у 1,4-1,5 рази переважав контрольні значення. Сума ненасичених та поліненасичених жирних кислот у поті корелює з показником вмісту арахідонової кислоти у плазмі крові (r=0,57-0,72; р<0,05). Це вказує на те, що піт може бути неінвазивним інформативним обєктом досліджень для оцінки порушень ліпідного спектра у хворих з вегетативними дисфункціями. У хворих з пароксизмальною вегетативною недостатністю рівень церулоплазміну та нітрозогемоглобіну в крові достовірно нижчий, порівняно з хворими з перманентною формою - відповідно (1,43±0,09) і (5,16±0,03) ум.од. проти (1,25±0,18) та (4,41±0,04) ум.од.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
